Смажені соєві боби є повноцінним джерелом неперетравного у рубці протеїну, мають високі санітарно-гігієнічні показники та позбавлені антипоживних речовин звичайної сирої сої. Технологія SoyPass і RaPass забезпечує всі переваги ростерної обробки сої та створює передумови для подовженого зберігання бобів строком до двох років без їх попереднього сушіння. Сертифіковані результати хімічних досліджень свідчать, що після смаження достовірно підвищився відсоток сирого протеїну (на 2,92 пункти, P< 0,05) і вміст загальної засвоюваної поживної речовини (на 8,1 %, P < 0.05), активність уреази зменшилась до 0,06 ± 0,007 од рН.

Експериментальну роботу на тваринах здійснювали на базі молочного господарства СТОВ “СКІФ” (Полтавська обл., Україна). Всього було задіяно 734 корови чорно-рябоїпороди, віком 3–4 роки, живою масою 470–570 кг. Умови утримання однакові. Методики експерименту наведено в основному тексті статті.

В дослідженні були задіяні дві групи корів: № 1 – високопродуктивні з добовим надоєм 30,69–35,96 л (n = 307) і № 2 – середньо- та низькопродуктивні, надій 19,05–28,88 л (n = 377). Групі № 1 щодобово в раціон додали смажену сою – 300 г за нативною масою (111 г протеїну) замість 250 г високопротеїнової добавки (200 г протеїну);  групі № 2 – поступово замінили 230 г добавки (184 г протеїну) і 1500 г 51 % шроту (765 г протеїну) на 1700 г смаженої сої (629 г протеїну). В обох групах 65-добовий період спостереження можна було розділити на 2 періоди. Перший: 30-денний період інтенсивного росту зі швидким приростом надою молока (до +24,2–25,0 %). Другий: період стабілізації (з 31-ї по 65-у добу), який характеризувався деякими коливаннями відсотку приросту молока, але загалом мав максимальні значення – до +25,0–36,7 %. Максимальний добовий надій у групі № 1 досяг 41,83 ± 1,04 і 41,83 ± 0,3 л (Р < 0,01) на 32-у і 38-у доби відповідно. При цьому діапазон показників індивідуального надою у групі № 1 коливався у межах 10,7–11,7 л. Аналогічні показники у групі № 2 становили: 32,56 ± 2,74 л (Р < 0,025) на 58-у добу і 10,4–23,8 л. В перші 30 діб згодовування повножирової смаженої сої відбувалося швидке, але нестабільне (з коливальними піками) підвищення молочної продуктивності корів. Упродовж 2-го місяця вживання сої досягаються максимальні показники надою, коли приріст доданого молока відбувається не стрімко, але стабільно.

ВИСНОВКИ
1. Смаження ростером Roast-A-Matic плющеної повножирової сої призводить до поліпшення її фізико-хімічних показників: достовірно підвищується вміст сухої речовини (на 6,44 , P < 0,05), сирого протеїну (на 2,92, P <0,05), золи (на 1,21 , P < 0,05), нейтралізуються антипоживні речовини (уреазна активність знижується до діапазону 0,01– 0,11 од. рН).

2. Заміна в раціоні дійних високопродуктивних корів 200 г протеїну високопротеїнової добавки (250 г препарату) на 111 г протеїну смаженої ростером повножирової плющеної сої (300 г) упродовж 61 доби спричиняє динамічне підвищення молочної продуктивності: +11,3–25,0 %, Р <
0,05.

3. Введення в раціон низько- і середньо продуктивних молочних корів 629 гпротеїну смаженої сої (1700 г) замість 184 гпротеїну високопротеїнової добавки (230 гпрепарату) та 765 г протеїну 51 % шроту (1500 г) призводить до збільшення надоїв на 15,0–36,7 %, Р< 0,05.

4. Рекомендуємо використовувати кожній корові 1,5–2,0 кг смажених ростером соєвих бобів на добу.

А. Шевченко, Щ. Цуренко, Д. Фещенко, О. Дубова, О.Загрозинська. НВ ЛНУВМ БТ т.26 №113