Згідно з інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, керівних органів Європейського союзу, Міжнародного епізоотичного бюро, за останні роки у європейських країнах значно підвищилась захворюваність спонгіоформною енцефалопатією великої рогатої худоби. Сьогодні Україна благополучна щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець. Цьому сприяли заходи, спрямовані на запобігання занесенню збудника з-за кордону з імпортованими племінними тваринами, спермою, ембріонами, а також м’ясо-кістковим борошном та іншими кормами тваринного походження. З 2017 року в нашій державі реалізується Програма визначення статусу України, як країни з контрольованим ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби, затверджена наказом Держпродспоживслужби від 14.04.2017р. No258. Одним з базових елементів Програми є проведення моніторингу кормів. Об’єктами моніторингу є корми, призначені для годування жуйних тварин; інгредієнти для виробництва кормів, преміксів, тощо, призначених для годівлі жуйних тварин; імпортовані корми, призначені для годівлі жуйних тварин та імпортовані інгредієнти для виробництва кормів, преміксів тощо, призначених для годівлі жуйних тварин.

У 2023 році Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок проведено моніторинг кормів та кормових добавок для виявлення компонентів тваринного походження та наявності білків (ДНК) жуйних тварин. Згідно з Планом моніторингу на дослідження упродовж року надходили корми для жуйних тварин з різних регіонів України. Дослідження проводилися згідно з вимогами CommissionRegulation (EU) No51/2013 of16 January2013 amending Regulation (EC) No152/2009 as r egards the methods of analysis for the determination of constituents of animal origin for the official control of feed (TextwithEEArelevance), ДСТУ 8100-2015(DSTU 8100:2015) та відповідних затверджених методик випробувань. Відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) No 51/2013(CommissionRegulation(EU), 2013 та імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) No 1560/2020 (Commission Implementing Regulation (EU) 2020), виявлення інгредієнтів тваринного походження в кормах здійснюється на поєднанні методу світлової мікроскопії та полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (ПЛР-РЧ). Залежно від типу корму, що тестується, ці методи можуть використовуватися як окремо, так і в комбінації для тестування, відповідно до Стандартної операційної процедури (SOP), встановленої Референс-лабораторією ЄС з тваринних білків у кормах (EURL-AP).При мікроскопічному методі дослідження кормів, згідно з методикою випробувань, було проведено приготування зразків, їх седиментацію (розділення на осад і флотат), приготування мікропрепаратів з різними реактивами і об’ємними реагентами, огляд осаду і флотату крупної фракції у полі зору стереомікроскопа за різних діапазонів збільшення, огляд мікропрепаратів у полі зору світлового мікроскопа за різних діапазонів збільшення в прохідному і поляризованому світлі. Виявлення ДНК жуйних тварин у кормах проводили методом ПЛР-РЧ, використовуючи набори компанії Generon. Екстрагування ДНК проводили за допомогою набору Ion-Spin K, який поєднує підготовку зразків за допомогою СТАВ з протеїназою і колонки для очищення формату Microspin на основі кремнезему. Для виявлення ДНК жуйних тварин у кормах використовували набір VETfinder (виявлення ДНК жуйних тварин).

Результати й обговорення.

При проведенні світлової мікроскопії на основі характерних морфологічних та гістологічних ознак (наприклад, кісток, м'язових волокон та інших складових елементів м'язової тканини, хрящової тканини, рогів, вовни, щетини, крові, пірʼя, яєчної шкаралупи, рибних кісток, луски) можна ідентифікувати компоненти тваринного походження, особливо при виявленні тканин тваринного походження, оброблених за високих температур і тиску(133°С, 3Bar). Цей метод передбачає ідентифікацію компонентів тваринного походження, як на базі типових мікроскопічних характеристик, так і за допомогою знебарвлюючих реактивів та реактивів забарвлення з попередньою обробкою досліджуваного зразка. При ПЛР за допомогою методу ампліфікації генів, який шукає видоспецифічні послідовності ДНК, виявляли фрагменти ДНК тварин, яка може бути присутня в кормових матеріалах і комбікормах. За допомогою цього методу можна не тільки виявити компоненти тваринного походження в кормах, але і визначити вид тварин, від якого вони походять.
Відповідно до Плану державного моніторингу кормів для жуйних тварин у 2023 році було заплановано і проведено дослідження 120 зразків кормів для великої рогатої худоби. При дослідженні кормів методом світлової мікроскопії не було виявлено наявності компонентів тваринного походження (м'ясо-кісткове, кісткове, м'ясне борошно тощо). При дослідженні кормів методом ПЛР у 2 зразках виявлено наявність ДНК жуйних. Однак, при дослідженні методом світлової мікроскопії наявності компонентів тваринного походження у цих зразках не було виявлено. При подальшому аналізі встановили, що у супровідних документах, зокрема, у сертифікаті якості, виробник регламентує внесення у корм сухого молока. Відповідно до Регламенту ЄС та п. 4.3 Інструкції щодо діагностики, профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби, затвердженою наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 04.09.2008р. No 180 (Pro zatverdzhennia Instruktsii, 2008),зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2008 р. за No 994/15685, жуйним тваринам дозволяється згодовування молока та молочних продуктів, жирів з тканин птиці та риб, а також складників комбікорму, які містять у собі ці окремі кормові добавки

В И С Н О В К И:

1. Для запобігання і поширення пріонних хвороб потрібно постійно проводити контроль кормів на наявність компонентів тваринного походження та і білків жуйних тварин.

2. Визначення інгредієнтів тваринного походження в кормах потрібно здійснювати у поєднанні методу світлової мікроскопії та полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі .

Перспективи досліджень. Проводити дослідження кормів та кормових добавок для попередження пріонних захворювань як тварин, так і людини.


Г.Кушнір, Г.Ривак, Т.Левицький, В.Кушнір, Г.Федор, Т.Сенишина, Л.Курилас ДНДКІ НТБ т25 № 1