Сучасні стратегії годівлі на основі використання пробіотичних препаратів спрямовані на зменшення колонізації або популяції патогенних бактерій у кишечнику тварин та збільшення кількості корисної мікрофлори. Вагомим та невід’ємним процесом при виробництві комбікормів є процес гранулювання комбікормової продукції. Грануляція дозволяє забезпечити стабільну однорідність комбікормів, поліпшити санітарні та гігієнічні параметри, підвищити поживну цінність, збільшити термін зберігання. Недоліком технологічного процесу гранулювання комбікормів є негативний вплив високої температури на термостійкість деяких його складових. Для застосування пробіотичних препаратів у складі гранульованих комбікормів треба враховувати такий важливий аспект як термостійкість.

Пробіотики на основі спороутворювальних штамів бактерій Bacillus мають високу природну термостійкість, що є важливою технічною особливістю, яка надає їм перевагу над іншими пробіотичними препаратами та дозволяє застосовувати їх у складі гранульованих комбікормів. У виробничих умовах Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН було вироблено експериментальні зразки гранульованого комбікорму. Гранулювання проводили в грануляторі з рухливими перфорованими нарізними роликами при пресуючому каналі 4 мм та діаметром матриці 200 мм потужністю 11 кВт/год. На виході отримували гранули діаметром 4 мм. Гранулювання проводили при температурі +60-83°С, температура продукту на виході +60-75°С. Отримані гранули спрямовували на охолоджувач, щоб температура гранул була не більше ніж на 10°С вищою від навколишнього середовища з одночасним відділенням дрібних частин і подальшою розфасовкою. Під час гранулювання до складу комбікормів для дослідних груп молодняку свиней включали відповідні пробіотичні препарати.

Науково-господарський дослід проводився на трьох групах молодняку свиней, підібраних за принципом аналогів, по 14 голів у кожній. Контрольна група під час зрівняльного, основного періодів отримувала основний раціон, без пробіотичних препаратів. До складу основного раціону гранульованого комбікорму для молодняку свиней включали зерно ячменю, пшениці, тритікале, шрот соєвий, пробіотики, а також для балансування комбікорму використовувався премікс фірми Nutrimin(лимонна кислота, ферменти, антиоксиданти, амінокислоти, вітаміни, макро-та мікроелементи) Дослідним групам в основний період досліду у складі гранульованих комбікормів згодовувались пробіотичні препарати. Так друга дослідна група в основний період досліду отримувала пробіотик БТУ у кількості 400 грам на тонну комбікорму, третя дослідна група отримувала пробіотичний препарат субтіформ у кількості 400 грам на тонну комбікорму. Використання гранульованих комбікормів у годівлі молодняку свиней під час проведення досліду проводилось згідно розроблених раціонів, відповідно встановлених норм, з врахуванням віку, живої маси і середньодобових приростів. Хімічний склад і поживність кормів визначали в лабораторії моніторингу якості кормів та сировини Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. Дослідами встановлено, що у віці 90 днів середньодобові прирости у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, були вищими, ніж у свиней контрольної групи на 27 г, у молодняку третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, були вищі на 42 г. Середньодобові прирости у віці 120 днів були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, на 47 г, у свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, на 56 г у порівнянні з контрольною групою. У 150-денному віці середньодобові прирости у свиней другої дослідної групи були вищими на 76 г, у свиней третьої дослідної групи – на 115 г, порівняно з контрольною групою. За 90 днів основного періоду досліду середньодобові прирости були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ у кількості 400 г на тонну комбікорму, на 51 г, або на 9,7%, у молодняку свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ в кількості 400 г на тонну комбікорму, на 71 г, або на 13,6%.

Отже, за основний період витрати енергетичних кормових одиниць на один кілограм приросту становили в першій контрольній групі 3,87 енергетичних кормових одиниць, в другій дослідній групі – 3,72 енергетичних кормових одиниць, або на 0,15 енергетичних кормових одиниць менше, в третій дослідній групі витрати становили 3,62 енергетичних кормових одиниць, або на 0,25 енергетичних кормових одиниць менше, ніж у контрольній групі. Використання у складі гранульованих комбікормів пробіотичних препаратів сприяє підвищенню продуктивності молодняку свиней на 9,7-13,6%, зменшенню витрат кормів на 0,15-0,25 енергетичних кормових одиниць.
_____________________________________________________________________________________
А. Гуцол, І. Дмитрук, Л. Дмитрук МНТЗ ІК № 96