Всі знають, що пліснява – шкідлива речовина, нею можна отруїтися і сильно нашкодити здоров’ю. Те саме стосується й харчування інших живих істот, особливо сільськогосподарських тварин, які не обирають собі їжу, а одержують її на фермі від людини. Їм непоправної шкоди завдають продукти «роботи» цвілевих грибів – мікотоксини. Мікотоксини - це дуже стабільні сполуки, що утворюються за ідеальних для них умов. Мікотоксини найчастіше синтезуються недосконалими грибами (формальний клас Fungi imperfecti) родини Fusarium, Aspergillus, Myrothecium, Stachybotrys, Trichoderma, Trichothecium, Penicillium та ін. Відомо більше 250 видів грибів, що продукують кілька сотень мікотоксинів, багато з яких мають мутагенні (у т. ч. канцерогенні) властивості.  Їхня стабільність і робить боротьбу з цим злом нашого часу особливо складною. Аналітики вважають, що 25-27% урожаю у всьому світі забруднено мікотоксинами. Відповідно, проблема глобальна, і багато вчених посилено працюють над її вирішенням.  Мікотоксини негативно впливають на виробництво та стан здоров’я тварин. Польові мікотоксини Fusarium & мікотоксини Claviceps (T-2, HT2, DON, ZEA) виникають до збирання врожаю, залежать від погодних умов. Мікотоксини Aspergillus, Penecillium (AFL-B1 і т.д., OT-A) утворюються в сховищі за відсутності оптимальних умов під час збирання врожаю та в процесі зберігання.

 А чи є якась безпечна кількість мікотоксинів, за якої ще можливий контроль ситуації на фермі зі здоров’ям тварин чи птиці? Наведемо кілька прикладів. 

Максимально допустимий вміст афлатоксину В1 у комбікормах (при 12% вологості корму) становить 0,01мг/кг,  за винятком: для великої рогатої худоби (для молочних корів та телят), молочних овець та ягнят, молочних кіз та козенят, поросят та молодняку птиці 0,005 мг/кг комбікормів, для великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней та птиці (дорослих особин) – 0,02 мг/кг.

 У ЄС максимальний вміст афлатоксину в усіх комбікормах допускається 0,02 мг/кг; у кормах для молочних тварин становить 0,005 мг/кг, для телят та ягнят – 0,01 мг/кг. Варто зазначити, що визначення вмісту афлатоксинів методом високоефективної рідинної хроматографії регламентується ДСТУ ISO 14718-2006.

Максимально допустимий вміст охратоксину А в комбікормах та кормовій сировині (при 12% вологості корму) становить 0,05 мг/кг.  У ЄС максимальний вміст у кормовій сировині – 0,25 мг/кг;  у комбікормі для свиней – 0,05 мг/кг,  для птиці – 0,1 мг/кг. Контроль кількості охратоксину дуже важливий, адже, наприклад, у разі вмісту 2,5 мг охратоксину А на кілограм корму у свиней при вигодовуванні спостерігається зниження темпів зростання та споживання корму. Для птиці охратоксин А значно погіршує споживання корму птахом, знижує темпи зростання, формування пера, знижує яєчну продуктивність із характерними жовтими плямами на шкаралупі та високий відсоток яєць із кров’яними включеннями.

Ще одним небезпечним мікотоксином, який може міститися в кормах, є зеараленон. Зеараленон (ZEA) – мікотоксин, який впливає на плодючість тварин . Тривалий вплив ZEA на організм тварин проявляється у виникненні проблем із репродукцією: знижується виживання ембріонів, виникнення безпліддя тощо. Вміст зеараленону в комбікормах не повинен перевищувати максимально допустимий рівень 0,5 мг/кг, а в кормовій сировині – 1,0 мг/кг. У європейському законодавстві максимальний вміст зеараленону допускається у кормовій сировині – 2 мг/кг, у комбікормах для свинок – 0,1 мг/кг, для свиноматок – 0,25 мг/кг,  для телят, молочної худоби, овець та кіз – 0,5 мг/кг.

Під впливом токсигенних штамів грибів сировина та комбікорм не лише втрачають кормову цінність, а й стають токсичними для тварин.  Мікотоксини погіршують використання протеїну та мінеральних речовин комбікорму, гальмують синтез білків, послаблюють імунну систему організму та дію вакцин, викликають порушення в органах та тканинах, а також отруєння різного ступеня.  

Збитки від мікотоксинів величезні, тому в багатьох країнах проводять детальні дослідження для розробки практичних заходів щодо їх профілактики.

В аспекті профілактики треба розуміти, що 100% запобігання зараженню неможливе. Обмеження утворення мікотоксинів можливе за допомогою:

• використання інгібіторів плісняви під час зберігання;

• заходів обробки під час вирощування, вибір стійких культур;

• високих вимог до гігієни (повторне зараження);

. витримка рівня % вологості під час зберігання.

До боротьби з мікотоксинами потрібно підходити відповідально, серйозно та виважено використовувати напрацювання науки та досвід передових компаній світу, наприклад, таких як «FF Chemicals BV» (Нідерланди), яка постачає в Україну лінійку унікальних продуктів для детоксикації/відновлення організму тварин і птиці Toxybind – це технологічне рішення для управління ризиками, пов’язаними з контамінацією мікотоксинами кормів. – комплексна пропозиція по всіх 4 рівнях захисту від мікотоксинів:

É Toxybind Basic

É Toxybind Plus

É Toxybind Premium

É Toxybind Perfect

Їх основа – гідратовані натрій-кальцієві алюмосилікати (HSCAS), що містить модифіковані мінерали, які максимально адсорбують полярні мікотоксини . Також ноу-хау – це добавка в продукт антиоксидантів та клітинних стінок дріжджів. Чим унікальний зв’язок мікотоксинів у продукті Toxybind?  Клітинні стінки дріжджів міцно зв’язуються з кількома різними компонентами клітинної стінки мікотоксинів. Вони містять полісахариди (глюкани та маннани), білки та ліпіди, які включають численні легкодоступні «адсорбційні центри». Антиоксиданти у складі Toxybind  захищають клітини від окислення радикалами, запобігають пошкодженню основних поживних речовин (AA, Vit та ін.), запобігають перекисному окисленню ліпідів. Механізм дії Toxybind  розширений на додаткову опцію - відновлення та посилення функцій органів печінки, нирок, селезінки та підшлункової залози за допомогою фітогенів та рослинних екстрактів. Функції Toxybind  включають біотрансформацію мікотоксинів (ферментативну), процес, в якому отруйний хімічний продукт піддається хімічним змінам внаслідок ферментативної або мікробної деградації.

Інформація надана компанією «АгроПлюсІнвест»

Всі знають, що пліснява – шкідлива речовина, нею можна отруїтися і сильно нашкодити здоров’ю. Те саме стосується й харчування інших живих істот, особливо сільськогосподарських тварин, які не обирають собі їжу, а одержують її на фермі від людини. Їм непоправної шкоди завдають продукти «роботи» цвілевих грибів – мікотоксини. Мікотоксини - це дуже стабільні сполуки, що утворюються за ідеальних для них умов. Мікотоксини найчастіше синтезуються недосконалими грибами (формальний клас Fungi imperfecti) родини Fusarium, Aspergillus, Myrothecium, Stachybotrys, Trichoderma, Trichothecium, Penicillium та ін. Відомо більше 250 видів грибів, що продукують кілька сотень мікотоксинів, багато з яких мають мутагенні (у т. ч. канцерогенні) властивості.  Їхня стабільність і робить боротьбу з цим злом нашого часу особливо складною. Аналітики вважають, що 25-27% урожаю у всьому світі забруднено мікотоксинами. Відповідно, проблема глобальна, і багато вчених посилено працюють над її вирішенням.  Мікотоксини негативно впливають на виробництво та стан здоров’я тварин. Польові мікотоксини Fusarium & мікотоксини Claviceps (T-2, HT2, DON, ZEA) виникають до збирання врожаю, залежать від погодних умов. Мікотоксини Aspergillus, Penecillium (AFL-B1 і т.д., OT-A) утворюються в сховищі за відсутності оптимальних умов під час збирання врожаю та в процесі зберігання.

 А чи є якась безпечна кількість мікотоксинів, за якої ще можливий контроль ситуації на фермі зі здоров’ям тварин чи птиці? Наведемо кілька прикладів. 

Максимально допустимий вміст афлатоксину В1 у комбікормах (при 12% вологості корму) становить 0,01мг/кг,  за винятком: для великої рогатої худоби (для молочних корів та телят), молочних овець та ягнят, молочних кіз та козенят, поросят та молодняку птиці 0,005 мг/кг комбікормів, для великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней та птиці (дорослих особин) – 0,02 мг/кг.

 У ЄС максимальний вміст афлатоксину в усіх комбікормах допускається 0,02 мг/кг; у кормах для молочних тварин становить 0,005 мг/кг, для телят та ягнят – 0,01 мг/кг. Варто зазначити, що визначення вмісту афлатоксинів методом високоефективної рідинної хроматографії регламентується ДСТУ ISO 14718-2006.

Максимально допустимий вміст охратоксину А в комбікормах та кормовій сировині (при 12% вологості корму) становить 0,05 мг/кг.  У ЄС максимальний вміст у кормовій сировині – 0,25 мг/кг;  у комбікормі для свиней – 0,05 мг/кг,  для птиці – 0,1 мг/кг. Контроль кількості охратоксину дуже важливий, адже, наприклад, у разі вмісту 2,5 мг охратоксину А на кілограм корму у свиней при вигодовуванні спостерігається зниження темпів зростання та споживання корму. Для птиці охратоксин А значно погіршує споживання корму птахом, знижує темпи зростання, формування пера, знижує яєчну продуктивність із характерними жовтими плямами на шкаралупі та високий відсоток яєць із кров’яними включеннями.

Ще одним небезпечним мікотоксином, який може міститися в кормах, є зеараленон. Зеараленон (ZEA) – мікотоксин, який впливає на плодючість тварин . Тривалий вплив ZEA на організм тварин проявляється у виникненні проблем із репродукцією: знижується виживання ембріонів, виникнення безпліддя тощо. Вміст зеараленону в комбікормах не повинен перевищувати максимально допустимий рівень 0,5 мг/кг, а в кормовій сировині – 1,0 мг/кг. У європейському законодавстві максимальний вміст зеараленону допускається у кормовій сировині – 2 мг/кг, у комбікормах для свинок – 0,1 мг/кг, для свиноматок – 0,25 мг/кг,  для телят, молочної худоби, овець та кіз – 0,5 мг/кг.

Під впливом токсигенних штамів грибів сировина та комбікорм не лише втрачають кормову цінність, а й стають токсичними для тварин.  Мікотоксини погіршують використання протеїну та мінеральних речовин комбікорму, гальмують синтез білків, послаблюють імунну систему організму та дію вакцин, викликають порушення в органах та тканинах, а також отруєння різного ступеня.  

Збитки від мікотоксинів величезні, тому в багатьох країнах проводять детальні дослідження для розробки практичних заходів щодо їх профілактики.

В аспекті профілактики треба розуміти, що 100% запобігання зараженню неможливе. Обмеження утворення мікотоксинів можливе за допомогою:

• використання інгібіторів плісняви під час зберігання;

• заходів обробки під час вирощування, вибір стійких культур;

• високих вимог до гігієни (повторне зараження);

витримка рівня % вологості під час зберігання.

До боротьби з мікотоксинами потрібно підходити відповідально, серйозно та виважено використовувати напрацювання науки та досвід передових компаній світу, наприклад, таких як «FF Chemicals BV» (Нідерланди), яка постачає в Україну лінійку унікальних продуктів для детоксикації/відновлення організму тварин і птиці Toxybind – це технологічне рішення для управління ризиками, пов’язаними з контамінацією мікотоксинами кормів. – комплексна пропозиція по всіх 4 рівнях захисту від мікотоксинів:

É Toxybind Basic

É Toxybind Plus

É Toxybind Premium

É Toxybind Perfect

Їх основа – гідратовані натрій-кальцієві алюмосилікати (HSCAS), що містить модифіковані мінерали, які максимально адсорбують полярні мікотоксини . Також ноу-хау – це добавка в продукт антиоксидантів та клітинних стінок дріжджів. Чим унікальний зв’язок мікотоксинів у продукті Toxybind?  Клітинні стінки дріжджів міцно зв’язуються з кількома різними компонентами клітинної стінки мікотоксинів. Вони містять полісахариди (глюкани та маннани), білки та ліпіди, які включають численні легкодоступні «адсорбційні центри». Антиоксиданти у складі Toxybind  захищають клітини від окислення радикалами, запобігають пошкодженню основних поживних речовин (AA, Vit та ін.), запобігають перекисному окисленню ліпідів. Механізм дії Toxybind  розширений на додаткову опцію - відновлення та посилення функцій органів печінки, нирок, селезінки та підшлункової залози за допомогою фітогенів та рослинних екстрактів. Функції Toxybind  включають біотрансформацію мікотоксинів (ферментативну), процес, в якому отруйний хімічний продукт піддається хімічним змінам внаслідок ферментативної або мікробної деградації.

Інформація надана компанією «АгроПлюсІнвест»