Зростання виробництва продукції тваринництва стримується через високу собівартість кормів і нестачу кормового протеїну. Дефіцит останнього в світі становить близько 6,3 млн. т при загальній річній потребі близько 40 млн. т. У зв’язку з цим, ключового значення набуває пошук нових кормових ресурсів, багатих на білок і здатних здешевити комбікорм. До таких кормових ресурсів належать  відходи  маслоекстракційної  (шрот,  макуха),  пивоварної  (пивна  дробина), спиртової (барда) промисловості.    Післяспиртова барда –один із кінцевих продуктів виробництва етилового спирту. Це неоднорідна рідина з подрібненими частинками зерна, світло-коричневого або жовтого кольору із запахом зерна або іншої сировини. Кислотність (рН) її становить 3,8 –4,6. Для виробництва спирту як сировину використовують зерно кукурудзи, ячменю, жита, пшениці, мелясу, картоплю, тобто барда за складом буває зернова, мелясна, картопляна. При переробці на спирт крохмалистої сировини до барди  переходять сухі речовини бражки, за винятком вуглеводів, із яких утворюються спирт, діоксид вуглецю та інші леткі продукти. 

За розведення великої рогатої худоби однією з ключових проблем лишається  отримання  максимального надою при  найменших  витратах  корму. Для зниження собівартості молока виникає необхідність використання в годівлі тварин побічних продуктів промислової переробки. Наприклад таких, як відходи спиртової промисловості -   післяспиртова барда. За дефіциту й дорожнечі основних кормів використання в годівля корів таких відходів дає змогу швидко, надійно й без додаткових витрат підвищити продуктивність та покращити якість молока.  Основою проведеного дослідження було вивчення хімічного складу,  поживної  цінності сухої кукурудзяної барди, безпечності, ефективності згодовування її дійним коровам  української червоно-рябої молочної породи,  продуктивної  дії  та економічної ефективності  використання барди . Реалізація поставленої мети передбачала комплекс загальноприйнятих зоотехнічних, лабораторних та біометричних методів досліджень.

Хімічний склад сухої кукурудзяної післяспиртової барди

Вміст екологічно небезпечних речовин у сухій кукурудзяній барді: нітратів, нітритів, перекисного  і кислотного чисел, пестицидів, радіонуклідів, важких токсичних металів не перевищував допустимих рівнів, а мікробного забруднення не виділено.

       У ході виконаних досліджень встановлено, що включення сухої кукурудзяної барди до зерносуміші раціонів дійних корів замість макухи соняшникової в кількості 1,03 кг на голову на добу, що становить 30 % від загальної маси зерносуміші, сприяло зростанню середньодобових надоїв молока у  дійних корів   на   4%,  підвищенню жирності молока на 7,5%, зниженню затрат кормів з 11,79 МДж обмінної енергії в контрольній групі до 11,25 МДж у дослідній, тобто на 4,58%, та забезпечило підвищення економічної ефективності виробництва молока за рахунок збільшення молочної продуктивності корів і зниження вартості кормів.

(Золотарьов  А.П. та ін.  Науково технічний бюлетень ІТ НААН №121)