Розвиток свинарства як галузі однозначно потребує наукового підходу з визначенням напрямів оптимізації технологій виробництва свинини з урахуванням різноманітних потенційних проблем (перешкод), одною з яких є глобальне потепління, яке чинить прямий (мікроклімат приміщень) та опосередкований (врожайність сільськогосподарських культур) вплив на галузь.

Варто нагадати, що на виробництво 1 кг яловичини витрачається 10 кг корму та біля 15 л води, 1 кг баранини - 10 кг корму біля 8 л води, 1 кг свинини - 4 кг корму біля 6 л води, м’яса водоплавної птиці - 3 кг корму біля 5 л води, 1 кг курятини - 2 кг корму біля 4 л води. Як результат кожен кілограм корму потребує певну кількість води. З наведених у публікаціях розрахунків відомо що на відгодівлю 1 голови молодняку свиней за інтенсивної технології виробництва буде використано 300 кг повноцінного комбікорму та 450 л води, тоді як за екстенсивної технології - 1000 кг зерносуміші та 1500 л води, що обумовлено збільшеною тривалістю життя тварини та щоденних перевитратах корму за рахунок потреб у підтримуючому кормі. Звідси, інтенсивне промислове виробництво є не лише більш економічно доцільним за рахунок кращої конверсії корму, яка, як правило, у 2,5-3,0 рази менша аналогічного показника за екстенсивного виробництва, а ще такі технології забезпечують менші фінальні витрати води на одиницю приросту.

Отже, ефективний менеджмент води - це один із способів заощадження, що особливо актуально на фоні проблем пов’язаних із глобальним потеплінням та можливим збільшенням прибутковості бізнесу з виробництва свинини. Варто зупинитися на питаннях витрат води на обслуговування крупнотоварних свинарських підприємств, які складають для молодняку на відгодівлі до 100 % від витрат на напування тварин, тобто співвідношення 1 : 1, що в абсолютній величині становить 4,0- 4,5 л. За таких витрат води на миття годівниць, прибирання приміщень слід задуматися над повторним використанням стоків води для подальшого їх технічного застосування.

Мета дослідження - визначити та узагальнити потенційні напрями оптимізації технологій вітчизняного виробництва продукції свинарства з урахуванням можливих проблем та наслідків глобального потепління.

Фактичні розрахунки щодо використання води, виходу гною були проведені для ДП «ДГ Андріївське» Білогород-Дністровського району Одеської області на основі довідникових, законодавчих , або наукових матеріалів , за загальноприйнятими у свинарстві методиками. Проведені дослідження дають можливість зробити такі висновки: функціонування свиноферми з повним виробничим циклом лише на 100 голів свиноматок за 21-денного ритму при 2,4 опоросах на основну свиноматку за рік за інтенсивного виробництва дозволяє мати 1121 голову одночасного поголів’я свиней і потребує води для напування тварин та технологічних потреб ферми (на миття обладнання, прибирання приміщень, гноєвидалення) – 4974, 1 м куб і при цьому одержати 1512 т за рік гною, який після його підготовки можна використати як цінне органічне добриво.

Результати проведених розрахунків (наведені у таблицях в основному тексті статті) свідчать, що у свинарстві повторне використання стоків води у процесах гноєвидалення для подальшого їх технічного застосування в Україні може мати неабиякий сенс. Так, споживання води в агрозоотехнічній сфері істотно перевищує споживання в цивільній сфері і промисловості. У аграрному виробництві вторинна вода дозволяє заощаджувати і на витратах водних ресурсів і на витратах на добрива. В умовах глобального потепління питання врожайності сільськогосподарських культур набуватиме ще більшої актуальності. Для аграрного сектору України недооціненим чинником збільшення врожайності наших полів є органічні добрива, одним із найцінніших є гній свиней: вміст загального азоту 6,0 %, фосфору (Р2О5) - 3,2 %, калію (К2О)-2,5% ( від сухої речовини) . Відомо, що 1 т використаного на полях гною ( за його правильного компостування) у вигляді цінного органічного добрива під час його дії в багаторічних сівозмінах дає змогу одержувати до 1 ц додаткової продукції в перерахунку на зерно. З урахуванням досягнень закордонних фірм у боротьбі за екологічно безпечні виробництва на фоні глобального потепління і враховуючи набутий вітчизняними виробниками досвід, до можливих сценаріїв оптимізації технологій виробництва продукції свинарства в умовах України можна віднести:

- більш широке запровадження інтенсивного промислового виробництва свинини, що на відміну від екстенсивного виробництва забезпечує значно менші фінальні витрати кормів та води на одиницю приросту свиней;

- дотримання санітарно-захисної зони на промислових свинарських підприємствах та реалізація заходів з охорони атмосферного повітря, що в значній мірі дозволить зменшити викиди забруднювальних речовин від свинокомплексів та відповідно покращити санітарно-епідеміологічну та екологічну ситуацію поблизу території, що наближена до свинокомплексів;

- повторне використання стоків води для подальшого їх технічного застосування у процесах гноєвидалення для крупнотоварного свинарства;

- поступове нарощування популярності екотехнологій та органічних технологій вирощування сільськогосподарських культур із застосуванням органічних добрив, що на фоні багаторічних сівозмін дасть змогу одержувати до 1 ц додаткової продукції в перерахунку на зерно.

Р.Сусол МНТЗ ІС НААН 79 №1