У молочних корів рубець є найбільшою ферментативною  камерою шлунку, де поживні складові корму розщеплюються мікрофлорою до простих засвоюваних речовин. Завдяки цьому організм корови здатний видобувати поживні речовини із їжі, яку не можуть споживати інші види тварин і людина, і використовувати їх для продукування молока.  Мікрофлора рубця надає цілий ряд переваг непроявних у моногастричних істот: - дозволяє видобувати енергію з грубих кормів  за рахунок бактеріальної ферментації вуглеводнів і переробки їх у леткі жирні кислоти; - здатна нейтралізувати мікотоксини і знизити їх вплив на тварину; -являє собою головне джерело вітаміну В в організмі корів, через що потреба у його додатковому вводі менша ніж у моногастричних тварин.

Бактерії можуть перетворювати малокорисні постачальники небілкового азоту у вигляді сечовини у відмінні   джерела обмінного протеїну, що дозволяє знизити додаткове введення білку. Все це наводить на думку чи повною мірою ми реалізуємо унікальну функціональність рубця, особливо коли мова йде про підвищення ефективності використання білку у молочних корів. В останні роки білкова годівля зводилася до введення в корм постачальників нерозщеплюваного в рубці протеїну. Переважання джерел нерозщеплюваного в рубці протеїну зумовлено тим, що переробка азоту в молочний білок у корів молочного напрямку вкрай неефективна. Досліди показали що рівень засвоєння ними азоту складає всього лиш 24,7%. Є дві причини, чому це  являє проблеми для молочних господарств. Перша полягає у необхідності використання більших доз протеїну у раціоні для утримання бажаного рівня продуктивності, бо засвоєння протеїну в організмі корови низьке. Друга причина міститься у негативному впливі додаткового вводу протеїну на екологію. Із збільшенням його доз зростають  об’єми азоту, що виділяється у оточуюче середовище разом з сечею. Вимоги місцевих органів до рівня екологічної безпеки підприємств жорстокішають, це буде відчутно проявлятися і надалі.  Разом із тим, через те, що протеїн найбільш дорога складова, зростає вартість корму- падає рентабельність.  Все це підштовхує  виробників до пошуку шляхів  підвищення ефективності синтезу білка в організмі тварин.

 Оптимальним  варіантом покращення рентабельності і екологічної безпеки молочного господарства  є рубцева годівля. Почати можна з введення необхідних амінокислот у складі обмінного протеїну, особливо двох основних лімітуючих амінокислот – лізину і метіоніну. Наприклад, корові голштинської породи масою 680 кг, чия продуктивність  під час другої лактації складає 43кг молока (білок- 3,2%, жир- 3,8%), для утримання поточного рівня продуктивності потрібно більше 3 кг обмінного протеїну на добу. Щоб забезпечити такий високий рівень обмінного протеїну необхідно перш за все нарощувати продукування протеїну бактеріями у рубці. Для цього треба надавати рубцевій мікрофлорі доступ до джерел енергії: цукрів, крохмалю, розчинній і нейтрально-детергентній клітковинам, врівноваживши їх розчинним у рубці протеїном, який розпадається на аміак, амінокислоти і пептиди. Залишковий дефіцит покривається за рахунок джерел не розщеплюваного в рубці протеїну. До цих джерел   належать захищені від руйнування в рубці соєвий шрот, амінокислоти (лізин і метіонін), суха барда, субпродукти забою свиней. Грамотно підібраний раціон і правильний баланс амінокислот у рубці дозволяє підвищити ефективність продукування протеїну рубцевою мікрофлорою. Ці засоби забезпечують зменшення потреб у додатковому введенні нерозщеплюваного у рубці протеїну і, як наслідок, підвищення рентабельності господарства, скорочення об’ємів викидів у навколишнє середовище, тобто покращення  екологічної безпеки підприємства.

_________________________________________________________________________________   

 

Д. КЛЯЙНШМИТ,  компания Zinpro Сorporation

o.