Хоч так звані «нові» мікотоксини менше відомі і їх важче виявити, ніж загальновідомі, виробникам кормів треба пильнувати, бо ці мікотоксини потенційно також небезпечні для здоров’я і продуктивності тварин. До загальновідомих зараз відносять афлатоксин, дезоксиниваленол (ДОН), Т-2 токсин, охратоксин, зеараленон. Їхні властивості добре вивчені, а їх вміст у сировині і у кормах у багатьох країнах регламентується. Наразі досягнення в сфері лабораторного виявлення мікотоксинів і зацікавленість мікотоксикологією посприяли відкриттю нових токсичних метаболітів плісневих грибів, яких часто узагальнюють під назвою «нові мікотоксини». Вони зараз не визначаються в межах стандартних досліджень і не регулюються нормативно, але мають свій потенціал для порушення імунітету і погіршення продуктивності. Далі про деякі з них.

Мікотоксини грибів Альтернарія - Альтернаріол (AOH1) і тенуазонова кислота (TeA) можуть проявляти цитологічну, канцерогенну і генотоксичну дію. Досліди показали, що альтернаріол впливає як ендокринний руйнівник, змінюючи синтез і секрецію екстрадіола і прогестерона у тварин. Разом з зеараленоном він синергічно порушує репродуктивну функцію. Виявлено негативний вплив тенуазонової кислоти на кишечник, що супроводжується рвотою, діареєєю і кровотечею у моногастричних тварин.

Аурофузарин продукується плісневими грибами роду Fusarium. Експерименти виявили його сильний негативний вплив на імунітет, фертильність птиці і якість яйця. Погіршує жирнокислотний склад жовтка і пенрешкоджає накопичню вітаміну Е.

Боверицин (BEA) має інтексицидну, протимікробну і антибіотичну активність. Він також є руйнівником ферментів і може викликати окислювальний стрес.

Енніатини A/A1 и B/B1 (ENNs). Клітинні моделі, на яких вивчається вплив на епітелій кишечника виявили його здатність порушувати мікробний баланс кишечника свиней і негативно впливати на печінку. Токсичність енніатинів для епітеліальних клітин кишечника аналогічна або набагато вища, ніж у дезоксиниваленолу. Особливий вплив вони виявляють на мікробіоту кишечника свиней, на здоров’я печінки. Енніатини можуть посилювати негативні наслідки спожитого дезоксиниваленолу.

Фузариєва кислота (FA). Вона може виділятися багатьма плісневими грибами роду Fusarium в широкому діапазоні температур і вологості. Вона є конкурентом триптофану у зв’язуванні з транспортними білками в крові, що призводить до збільшення вільного триптофану. Його підвищений рівень може проникати у мозок, збільшуючи продукування серотоніну,що в свою чергу супроводжується зменшенням споживання корму, рвотою та ін. Фузарієва кислота сприяє зниженню артеріального тиску, а це може провокувати набряк кінцівок або молочних залоз. Також було встановлено, що цей мікотоксин порушує баланс мікробних популяцій у рубці. У комбінації з іншими мікотоксинами, такими як ДОН вона підсилює негативні ефекти від їх спільної дії. До фузарієвої кислоти найбільше чутливі свині.

Монилиформин (MON) – найбільший вплив проявляє на домашній птиці. Разом із тим у всіх тварин цей токсин негативно впливає на серце, часто відмічається м’язова слабкість, зменшення споживання корму і приросту, а також порушення імунної функції.

Незважаючи на меншу інформаційну популярність і увагу з боку регуляторних органів, нові мікотоксини являють собою ряд з найбільш розповсюджених контамінантів у компонентах і в повнораціонних кормах у всьому світі. Відповідно даним лабораторії Alltech 37+, нові мікотоксини було виявлено у 95,6% зразків, проаналізованих у світі у 2022р.(всього 5992 проби). Хоч частота виявлення нових мікотоксинів висока, а їх концентрація у багатьох випадках незначна і гостре отруєння тварин при споживанні цих мікотоксинів маловірогідне, їх постійне хронічне надходження в організм невідворотне. Зараз мають місце помітні прогалини у розумінні кормовою індустрією ризиків, які створюють нові мікотоксини, але досягнення в нових методах виявлення і подальші дослідження на тваринах повинні неодмінно привести до кращого розуміння того як ці токсини проявляють себе, як впливають на тварин. Це дозволить своєчасно і ефективно реагувати на виявлені ризики.

_______________________________________________
Оригінал статті опубліковано у журналі All About Feed у2023р.