Численні дослідження здавна виявляли негативні зовнішні ефекти, пов’язані з розширенням тваринницького сектора, особливо з точки зору викидів аміаку (NH3). Орієнтовно на тваринництво припадає дві третини загального обсягу викидів NH3 в сільському господарснвтві. Від 60 % до 70 % азоту з раціону, що споживається свинями, виділяється з калоом і сечею. Азот є основним компонентом білка і становить близько 16 % його маси. У той час як частина азоту протеїну використовується тваринами для виробництва м’яса, молока, яєць, тканин організму і потомства, великий відсоток спожитого азоту виділяється з фекаліями і сечею. Через побоювання виробників щодо продуктивності тварин, а також через те, що білкові корми в раціон зазвичай вводять понад те, що потрібно тваринам. Це надмірне надходження сирого протеїну призводить до збільшення процентного вмісту азоту в гної і подальшого збільшення викидів NH3. Азот, що виділяється з калом, в основному у формі білків харчового або ендогенного походження, які менш схильні до швидкого розкладання, тоді як азот, що виділяється з сечею, знаходиться в основному у формі сечовини, яка легко перетворюється в амоній і карбонат за допомогою ферменту уреази. Зниження вмісту білка в раціоні є ефективним способом забезпечення екскреції азот з сечею свині. Це може бути досягнуто без будь-якого шкідливого впливу на продуктивність свиней шляхом поліпшення амінокислотного балансу, що призводить до зниження надлишку білка. Маніпулювання кількістю сирого білку в раціоні тварин є одним з методів боротьби з викидами NH3, стратегічним варіантом боротьби з забрудненням, бо змінює характеристики гною прямо в джерелі і знижує загальний викид азоту.

З економічної точки зору, низькобілковий раціон на 30–35 % дешевше раціонів з рекомендованим вмістом білка. Крім того, витрати корму на приріст живої маси за використання низькобілкових раціонів є нижчими на 10–12 %.

Для дослідження оптимізації викидів нітрогену молодняком свиней на базі фізіологічного двору Інституту свинарства і АПВ НААН було проведено оцінку впливу раціонів свиней за умов комбінованого використання рослинних і тваринних ресурсів кормового протеїну на засвоєння поживних речовин корму, фізіологічний стан і продуктивність молодняку свиней, а також рівень викидів нітрогену. Для цього з поголів’я свиней полтавської м’ясної породи віком 6 місяців було сформовано 2 дослідні групи по 8 голів у кожній. Перша група отримувала звичайний раціон, друга отримувала корми з використанням рослинних і тваринних джерел кормового протеїну .

Дослідження оптимізації викидів нітрогену у тварин піддослідних груп за умов зменшення рівня протеїну в раціонах з використанням балансуючих амінокислот та мультиензимних композицій також було проведено на базі фізіологічного двору Інституту свинарства і АПВ НААН. Для цього на основі власних даних та даних літератури розроблено раціони для піддослідних свиней і підібрано ферментну композицію та композицію амінокислот. Для проведення фізіологічного балансового досліду було сформовано три групи молодняку свиней по 6 голів у кожній, середньою живою масою 62 кг. У кожній групі було по 4 свинки та 2 кабанчика. Перша група отримувала стандартний раціон, друга з пониженим вмістом протеїну та додаванням балансуючих амінокислот, третя з пониженим вмістом протеїну та додаванням балансуючих амінокислот і мультиферментного комплексу. Рівень вмісту протеїну у раціоні другої та третьої дослідних груп був на 15 % нижче ніж у контролі. До раціону свиней другої контрольної групи додавалися кристалічні лізин, метіонін та треонін. Раціон свиней третьої контрольної групи окрім амінокислот містив мультиферментній комплекс з ксиланазою, βглюканазою, целюлазою, протеазою та липазою.

Фізіологічно-балансові досліди проводили в умовах фізіологічного двору Інституту свинарства і АПВ НААН відповідно до загальноприйнятої методики у модифікації Л. І. Яценко, що дало можливість прослідкувати рівень перетравності та засвоєння поживних речовин корму в організмі тварин. Відібрані середні проби корму та екскрементів зберігали при температурі 4оС до закінчення облікового періоду. Дослідження проводились методом груп згідно існуючих методик. Підготовчий період тривав 5 діб, перехідний -3 доби, обліковий - 7 діб. Перед початком підготовчого періоду та у кінці облікового періоду проводилось індивідуальне зважування тварин.

Статистична обробка отриманих даних - з використанням програм Microsoft Exel 2012 і Statistica 12.0 із попередньою перевіркою розподілу за W тестом Шапиро-Вілка й тестом Лілієфорса. Вірогідність різниці розраховували з використанням t-тесту для незалежних вибірок, для множинних вибірок використовували дисперсійний аналіз та критерій Ньюмена-Кейлса. Нами було розроблено орієнтовний раціон для молодняку свиней на відгодівлі . В його склад було включено високоякісні білкові корми рослинного та тваринного походження, а саме соєвий шрот та рибна мука. Оскільки їх поєднання з зерновими кормами такими як ячмінь, пшениця та кукурудза забезпечувало достатній рівень вмісту сирого протеїну, лізину, а також інших незамінних амінокислот. З використанням стандартного раціону господарства та експериментального раціону було проведено фізіологічний балансовий дослід для визначення коефіцієнтів перетравності поживних речовин та балансу азоту за використання раціону з комбінованим складом сировини .

Орієнтовний раціон з комбінованим складом сировини для молодняку свиней на відгодівлі Компоненти і % вмісту: Рибна мука 5, Соєвий шрот 5,Ячмінь 30, Пшениця 25, Кукурудза 32, Премікс 1. Якісний склад раціону: Сирий протеїн, % 15,4; Перетравний протеїн, % 13,5; Лізин, % 0,6; Обмінна енергія, МДж/кг 13; Фосфор, г/кг 0,57; Кальцій, г/кг 0,48.

Встановлено, що за використання раціону з комбінованим складом протеїну коефіцієнти перетравності основних поживних речовин корму знаходилось в межах норми та суттєво не відрізнялись за винятком протеїну. Його перетравність у дослідній групі була вірогідно вищою на 4,44 %, що свідчить про краще засвоєння протеїну з даних раціонів.

Середньодобовий баланс азоту корму за використання раціону з комбінованим складом протеїну був кращим . Так, за меншого споживання азоту на 9,9 % тваринами з кспериментального раціону з калом його було виділено відповідно менше на 0,55 г (р≤0,05), або 17,7 %. Перетравлено було менше на 8,11 %. Виділено з сечею відповідно менше на 13,91 %. Утрималось в тілі на рівні 8 грам в обох групах – 8,42 г в контролі та 8,17 г. у досліді.