Було розглянуто, як впливають витрати кормів за рік на продуктивність та відтворну здатність корів у дослідних господарствах.

Більшість господарств витрачали на корову в рік більше 50 ц кормових одиниць. При цьому середнє поголів’я корів, яке вони утримували, було в 1,9 рази більше, ніж на підприємствах з нижчим рівнем годівлі. Безумовно, із підвищенням загальної енергії годівлі збільшувались і витрати концентрованих кормів. Їх кількість зростала від 21 % до 34 %. У результаті підвищувався і середній надій на корову. Корови, які отримували до 40 ц кормових одиниць, мали надій у 2 рази менший, у порівнянні з тваринами, які споживали більше 50 ц кормових одиниць за рік (р менше 0,001). Сила впливу кількості витрачених кормів на молочну продуктивність корів складала 45,9 %. У той же час, цей чинник не мав ніякого впливу на вихід телят на 100 корів. Витрати кормів на 1 ц молока зменшувались із зростанням загального рівня годівлі корів.

Перевищення фактичних витрат корму до нормативних у дослідних господарствах було наступним: при загальних витратах корму до 40 ц кормових одиниць витрати на 1 ц молока складали 11 %, при витратах 40-50 ц кормових одиниць – 17 % та при витратах більше 50 ц кормових одиниць – 20 %. Це свідчить про незбалансованість раціонів годівлі в господарствах.

Як було зазначено вище, витрати кормів на корову в рік пов’язані з відсотком концентрованих кормів у раціоні, тому при розподілі господарств за останнім показником спостерігались аналогічні результати. Сила впливу відсотка концентрованих кормів на середній надій корів за рік складала 26,3 %, а на витрати кормів у розрахунку на 1 ц молока 21,0 %.

Важливо зауважити, що збільшення частки концентрованих кормів у раціонах годівлі дозволила їх збалансувати. Так, якщо концентрованих кормів в раціоні було до 30 %, то перевищення нормативних витрат кормів складало 22 %, за більш високого рівня концентратів – 10 %.

Таким чином, наведені дані свідчать, що з точки зору ресурсозбереження кращі результати були у господарствах, у яких використовували безприв’язну технологію утримання молочних корів із годівлею повнораціонними кормосумішами. При цьому важливу роль має не тільки підвищення загальних витрат кормів на корову в рік, а й балансування раціонів годівлі за рахунок використання достатньої кількості концентрованих кормів.

Було розглянуто вплив технології утримання молодняку на його середньодобові прирости та витрати кормів Аналіз даних показує, що в господарствах із прив’язним утриманням корів часто використовують технологію безприв’язного утримання молодняку. Це підприємства, середнє поголів’я корів у яких у 1,8 рази більше, ніж тих, які утримують молодняк на прив’язі. Загальні витрати кормів та витрати концентрованих кормів вірогідно не відрізнялись на фермах із різними технологіями утримання молодняку. Однак за безприв’язного утримання тварин середньодобові прирости молодняку були вищими на 45 г при нижчих на 1,1 ц кормових одиниць витратах кормів на одиницю продукції (р менше 0,05) у порівнянні з прив’язним. Встановлено невелику силу впливу технології утримання на ці показники – 2,8 % та 2,7 %, відповідно Наступним етапом дослідження було визначення впливу технології годівлі на показники вирощування молодняку. У 37 % господарств використовували технологію годівлі кормосумішами. При цьому поголів’я корів у цих господарствах було в 2,6 рази більшим, ніж у підприємствах, що використовували технологію роздільної годівлі молодняку. Витрати кормів на 1 голову молодняку в рік при годівлі кормосумішами були більшими на 3 ц кормових одиниць, а кількість витрачених концентрованих кормів не відрізнялась. У результаті, в господарствах, які використовували технологію годівлі кормосумішшю, було отримано середньодобовий приріст на 123 г більший, а витрати на одиницю продукції були на 1,4 ц кормових одиниць меншими. Сила впливу розглянутого чинника складала відповідно 23 % та 6,2 %. Фактичні витрати корму на 1 ц приросту були більшими на 16 % в порівнянні з нормативними у господарствах, які використовували технологію годівлі  кормосумішами і на 21 % - на фермах із роздільним роздаванням кормів.

Дослідження впливу витрат кормів в рік на голову молодняку на середньодобові прирости показало наступне. Більшість господарств витрачали на вирощування молодняку в рік більше 20- 30 ц кормових одиниць. При цьому середнє поголів’я корів у цих підприємствах було найбільшим. Важливо вказати, що середня кількість концентрованих кормів була однаковою при всіх рівнях годівлі. Підвищення загальної енергії годівлі приводило до збільшення середньодобового приросту. Молодняк великої рогатої худоби, який отримував більше 30 ц кормових одиниць в рік за добу набирав на 176 г живої маси більше, ніж тварини на вирощування яких витрачали до 20 ц кормових одиниць. Сила впливу кількості витрачених кормів на середньодобовий приріст складала 20,8 %. Важливо зауважити, що витрати кормів на 1 ц приросту зростали зі збільшенням витрат кормів на голову за добу. На наш погляд, це результат незбалансованості раціонів годівлі за вмістом енергії в сухій речовині, тому що кількість концентрованих кормів була однаковою.

Перевищення фактичних витрат корму у порівняні з нормативними у дослідних господарствах було наступним: при загальних витратах корму до 20 ц кормових одиниць витрати на 1 ц приросту складали 3 %, при витратах 20-30 ц кормових одиниць – 26 % та при витратах більше 30 ц кормових одиниць – 55 %. Це свідчить про значну незбалансованість раціонів годівлі молодняку в господарствах, особливо з високими витратами корму. Про це свідчать також результати дослідження впливу різного рівня концентрованих кормів в раціоні на середньодобові прирости молодняку. Якщо в раціоні годівлі молодняку частка концентрованих кормів складала більше 30 %, то за умови дещо менших витрат кормів на голову молодняку господарства отримували більший середньодобовий приріст. Він був на 37 г більшим ніж у господарствах, які використовували раціони з вмістом концентрованих кормів меншим 30 %. При цьому витрати енергії корму на одиницю продукції були на 2,9 ц кормових одиниць меншими. Сила впливу зазначеного чинника на середньодобовий приріст молодняку в господарствах складала 1,9 %, а на витрату кормів на 1 ц приросту 11 %. Збільшення частки концентрованих кормів у раціонах годівлі молодняку дозволило їх збалансувати. Так, якщо концентрованих кормів у раціоні було до 30 %, то перевищення нормативних витрат кормів складало 29 %, за більш високого рівня концентратів – 6 %.
Висновки:

1. Встановлені зв’язки та особливості впливу технологій утримання та годівлі молочної худоби вказують на більшу енергоефективність безприв’язної технології утримання корів і молодняку з годівлею повнораціонними кормосумішами.
2. Виявлено , що у дослідних господарствах приділяють недостатню увагу балансуванню раціонів годівлі, особливо молодняку, що приводить до перевитрат.
Н. Адміна , О. Адмін, Т.Осиенко (НТБ ІТ № 129)