Біохімічний аналіз крові є одним із найбільш інформативних джерел поточного стану організму тварини. Одночасно з діагностуванням хворих тварин, біохімічний аналіз крові дозволяє виявити субклінічні форми захворювань, оцінити поточний стан організму клінічно здорових тварин, а за наявності попередніх оцінок – тенденції розвитку метаболічного профілю організму з дачею рекомендацій щодо його коригування .Однозначна інтерпретація результатів біохімічного аналізу крові утруднена з низки причин. Для формування цілісної картини стану поточного метаболічного профілю організму окремої тварини необхідно обробляти велику кількість пов'язаних груп показників. При цьому слід враховувати, що величина багатьох показників найчастіше є підсумком накладання одночасно декількох різноспрямованих метаболічних процесів. Оцінка стану метаболічного профілю технологічних груп тварин виявляється при цьому ще більш утрудненою через те, що доводиться розрізняти відхилення, спричинені захворюваннями, індивідуальні особливості кожного організму та усереднену спрямованість метаболічних процесів усієї групи. Застосування автоматизованих програм обробки даних аналізу поки що не набуло поширення. Мета роботи полягала у розробці способу перетворення різних кількісних показників крові на єдиний формат, який має можливість проведення їх одночасної статистичної обробки як для окремих тварин, так по технологічним групам.

Для досягнення поставленої мети нами було застосовано методичний підхід із перетворенням кожного окремого результату у відсотки від норми. За норму кожного параметра приймалося середнє арифметичне між мінімальним і максимальним значенням референсного інтервалу. Граничні значення референсного інтервалу відповідали нульовому значенню норми. Для кожного показника були розраховані два рівняння прямих, що проходять через дві точки: середину референсного інтервалу, що відповідає 100 % умовної норми та одну з меж інтервалу, що відповідає 0 % умовної норми. Конкретне значення показника в залежності від значення, що приймається ним менше або більше середнього значення референсного інтервалу підставляється у відповідне рівняння, в результаті чого виходить значення умовної норми. Якщо параметр не виходить за значення референсного інтервалу, умовна норма лежить в межах від нуля до 100 %, а якщо параметр виходить за межі референсного інтервалу, умовна норма набуває від’ємних значень. Подальша статистична обробка набутих значень відносної норми може бути проведена різними методами. Нами проводилося обчислення середнього арифметичного як у окремих тварин, так всіх тварин однієї технологічної групи. Отримана величина є інтегральним показником умовної норми метаболічного статусу і характеризується як абсолютною величиною у відсотках норми, та й мірою варіабельності, яка характеризується величиною дисперсії. Як видно з викладеного вище, крім приведення різних одиниць кожного параметра крові, що вимірюється, до єдиного формату, в результаті такого перерахунку кількісні характеристики перетворюються на якісну характеристику метаболічного статусу.

Досліди проводилися методом груп-періодів на лактуючих коровах ДП ДГ «Гонтарівка». Було відібрано дві групи тварин по п'ять голів у кожній групі за принципом пар-аналогів. Вивчався вплив білкової добавки на продуктивність тварин та зміни біохімічних показників крові. У першому періоді досліді обидві групи отримували основний раціон. У другому – перша група основний раціон, а другий групі частину традиційної білкової добавки замінювали на випробувану у кількості, еквівалентної вмісту сирого протеїну. При цьому всі показники поживності раціону залишалися лише на рівні першої групи. Тривалість періодів складала 30 діб. Відбір крові здійснювався наприкінці кожного дослідного періоду. Завдання полягало в оцінці впливу згодовування добавки на наступні показники крові: загальний білок, АсАТ, АлАт, сечовина, креатинін, фосфатаза (АсАТ - аспартатамінотрансфераза; АлАт – аланінамінотрансфераза).

Результати статистичної обробки значень біохімічних показників крові, перетворених до єдиних одиниць відносної нормальності, представлені у таблиці в основному тексті статті. Незважаючи на те, що дисперсійний аналіз не встановив вірогідних відмінностей коефіцієнта відносної нормальності на початку досліду, вдалося виявити суттєвий вплив фактору, що вивчається, на рівні тенденції. Величина дисперсії коефіцієнта нормальності знизилася до кінця другого періоду в контрольній групі на 42,95 %, а дослідної - на 57,89 % у порівнянні з першим періодом. Таким чином, вплив дослідного фактору спричинив зниження дисперсії коефіцієнта відносної нормальності на 15 %.

Висновок. Отримані результати аналізу переведення біохімічних показників крові до коефіцієнта відносної нормальності за застосування кваліметричного способу перерахунку свідчать про вплив досліджуваного фактору на стан здоров’я корів на рівні тенденції. Розроблена методика має істотний потенціал у разі її використання у рамках концепції управління годівлею як інструмент, що дозволяє оперативне зняття інформації зі стану біохімічного профілю тварин для адекватної оцінки впливу того чи іншого фактору годівлі.

Руденко Є. ,Василевський М. ,Єлецька Т. ,Седюк І. НТБ ІТ НААН №127