Світова біологічна наука давно і ретельно досліджує можливості заміни використання антибіотиків. В цьому руслі працюють і науковці тваринники. З публікацій можна зробити висновок: сучасною альтернативою антимікробним засобам можуть бути штами мікроорганізмів. Наприклад, Bacillus subtilis - кишковий мікроб, здатний рости в кишечнику. Він має властивість споживати кисень, підтримує анаеробне середовище і є необхідним для профілактики та лікування шлунково-кишкових розладів. Питання пошуку нових ефективних шляхів корекції мікрофлори шлунково-кишкового тракту є одним з найважливіших у сучасній біотехнології. Найбільш виправданим з екологічних позицій методом знищення бактерій та збудників кишкової інфекції є застосування бактеріальних препаратів з живих мікроорганізмів, здатних проявляти антагоністичну і конкурентну дію по відношенню до патогенних мікробів. Такі препарати-пробіотики є ефективними лікувально-профілактичними засобами, їх дія на макроорганізм різнобічна. Застосування пробіотиків необхідне для відновлення нормофлори організму після проведення антибіотикотерапії. Безпечність пробіотиків визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я та разом з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН розроблені вимоги до безпеки пробіотичних штамів мікроорганізмів.

Проведені у виробничих умовах Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН дослідження мали за мету визначення термостійкості пробіотичних препаратів до і після грануляції комбікормів. Було приготовано експериментальні зразки гранул з комбікорму. Сировину для комбікорму подрібнювали на дробарці кормовій універсальній потужністю 4 кВт/год та діаметром сітки 2-3 мм. Комбікорм готували у в змішувачі. До складу комбікорму для молодняку свиней включали зерно ячменю, тритикале, кукурудзи та пшениці, сою екструдовану, також для балансування комбікорму використовувався премікс фірми Nutrimin (лимонна кислота, ферменти, антиоксиданти, амінокислоти, вітаміни, макро-та мікроелементи) і пробіотичні препарати: субтіформ та пробіотик БТУ. До складу цих пробіотичних препаратів входили бактерії Bacillus subtilis різних штамів. Гранулювання проводили в грануляторі з рухливими перфорованими нарізними роликами з пресувальним каналом 6 мм та діаметром матриці 200 мм потужністю 11 кВт/год. при температурі +60-83°С,а продукту на виході +60-75°С. На виході отримували гранули діаметром 6 мм. Отримані гранули спрямовували на охолоджувач для швидкого зниження температури корму, щоб температура гранул була не більша ніж на 10град С від навколишнього середовища з одночасним відділенням дрібних частин і подальшою  розфасовкою в крафт-мішки. Резистентність пробіотичних добавок оцінювали за грануляції зволоженого розсипного комбікорму із попереднім внесенням препаратів в дозі 300, 400, 500 г/т . Для визначення термостійкості бактеріальних препаратів визначали колонієутворювальну здатність (КУО) до і після грануляції з експозицією максимального нагріву протягом 1 хвилини. Температуру гранул (перед охолодженням) встановлювали максимальним термометром. Визначення титру життєздатності клітин бактерій в гранульованих кормах проводили методом поверхневого посіву послідовних десятикратних розведень зразків на агаризоване поживне середовище. Засіяні чашки термостатували при температурі 28°С протягом 3 діб.

Проведеними дослідженнями встановлено, що температурагрануляції 60-85 град С (гранул на виході 75 град С) суттєво зменшувала колонійутворювальну здатність препарату пробіотик БТУ. Різне дозування по-різному вплинуло на колонійутворювальну здатність пробіотичного препарату. Так за дози внесення 300 грамів пробіотику БТУ на тонну комбікорму збереженість колоній бактерій даного штаму Bacillus subtilis зменшилась на 22,2%, за дози внесення 400 грамів пробіотику БТУ на тонну комбікорму збереженість колоній бактерій зменшилась на 58,3%, а за дози внесення 500 грамів –зменшилась на 53,3%.Максимальну стійкість до підвищених температур і тиску виявив пробіотичний препарат субтіформ з терміном витримки до однієї хвилини. Однак, за цих умов також спостерігається різниця у збереженості колоній бактерій. Так за дози внесення 300 грамів субтіформу на тонну комбікорму збереженість колоній бактерій іншого штаму Bacillus subtilis зменшилась на 16,0%, за дози внесення 400 грамів –зменшилась на 10%, за дози 500 грамів –зменшилась на 15,4%. Найбільша збереженість колоній бактерій пробіотичного препарату субтіформ спостерігалась за дози внесення 400 грамів на  тонну комбікорму. На основі отриманих результатів можна стверджувати, що термостійкість пробіотичного препарату субтіформ була вищою на 38-48% порівняно з препаратом пробіотик

БТУ.
___________________________________________________________________________________
МТНЗ Корми і кормовиробництво №95 В. Гуцол, І. Дмитрук, Л. Дмитрук