Травлення у тварин і птиці це сукупність трьох взаємопов’язаних процесів, які забезпечують розкладання поживних речовин корму і їх засвоєння організмом. Перший-механічний- подрібнення (пережовування) і потрапляння до шлунку. Другий – хімічний, характеризується секрецією соків травних залоз. Третій, заключний – біохімічний, при якому відбувається розкладання складних речовин до простих завдяки ферментам, наприклад, амілазі, протеазі і ліпазі. Окрім перерахованих процесів особливе місце в травленні належить діяльності ентероцитів і клітинних шарів слизової оболонки ШКТ, які в залежності від структури і типу клітин виконують різні функції.

Поверхня слизової оболонки ШКТ тварин вкрита безліччю білкових рецепторів, кожен з яких окремо відповідає за певні функції. Активовані рецептори впливають не тільки на процес травлення, але і на ендокринну, кровеносну, м’язову, нервову і імунну системи. Виявилося, що не тільки механічні чи термічні сигнали здатні розбудити ці рецептори. Дослідники виявляють у організмі тварин все більше білків, що впливають на травлення і метаболізм, і дія яких може бути активована надходженням в організм разом з кормом певних речовин. Більшість таких білкових рецепторів відноситься до посімейства іонних каналів з транзиторним рецепторним потенціалом (ТРП) поділеному на шість підсімейств: А, С, М, ML, Р, V відповідно їхній білковій структурі і геномній послідовності. ТРП-рецептори виконують сильну регулюючу функцію: окрім участі у сприйнятті смаку, вони відповідають за сприйняття температури, болю, втоми, стимуляцію протонів, фосфоліпази С та ін.

Вченими виявлено що стимулювання певних рецепторів, яке призводить до покращення здоров’я тварин і зростання продуктивності, може бути досягнуто дією рослинних добавок у раціоні. Наприклад, використання в кормі капсацину (речовини, що надає гостроту стручковому перцю) або куркуми, які активують ТРП- рецептори підвищує секрецію жовчних кислот. Досліди на бройлерах підтвердили ефективність використання в раціоні екстрактів материнки, кориці і червоного перцю. Корисним і ефективним виявилося введення капсацину у раціон жуйних тварин: у телят відмічене збільшення споживання корму, у молочних корів – зниження секреції інсуліну на фоні підтримки оптимального стану рубця, рівня глюкози в крові і сприяння розвитку таких незалежних від інсуліну тканин, як молочна залоза. При тепловому стресі за допомогою термочутливих ТРП-рецепторів активується механізм терморегуляції в організмі, що покращує стан тварини. Нещодавні досліди показують, що ТРП-рецептори впливають на функціонування імунної системи як кишечника, так і усього організму.

Імунна система базується на різних типах і підтипах імунних клітин, таких як В- і Т- лімфоцити, регуляторні клітини, гранулоцити і макрофаги. Серед макрофагів виділяють дендритні клітини, які завдяки своїм паросткам проходять через слизову, вступають в прямий контакт із вмістом кишечника і легко виявляють біфункціональні природні сполуки за рахунок наявності різних рецепторів на мембрані клітин, наприклад ТРП В 11. Окрім дендритних клітин цей рецептор знаходиться в мембрані інших імунних клітин, таких як Т-клітини та інші види макрофагів. Він зменшує продукування простогландину Е, фактору NF-kB, цитокоїнів, хемокінів і зменшує запалення. Активація ТРП В11 можлива при використанні капсаіцину в раціоні тварин. Ефективність цієї речовини науково доведена. В дослідженні використання даного компоненту при додаванні в раціон поросят, що інфіковані Escherichia coli, спостерігалося скорочення кількості лейкоцитів, циркулюючих нейтрофілів, макрофагів і зменшення концентрації у сироватці запальних маркерів TNF-A і гаптоглобінів.

Нещодавні дослідження у сфері нутрігеноміки виявили, що біологічно активні речовини, які містяться рослинних екстрактах, чинять суттєвий вплив на експресію генів. Так, інфікування поросят-відлучників патогенним штамом палички Е. coli призвело до зміни експресії 418 генів в клітинах кишечника, а використання активних компонентів таких рослин як стручковий перець, часник і куркума вплинуло на експресію відповідно 74,203 і 183 генів у інфікованих тварин. Перевага використання рослинних компонентів полягає у можливості модуляції імунної відповіді і поліпшення здатності до самозахисту організму тварин від інфекцій.

Цей короткий огляд наукових досягнень у галузі ветеринарної дієтології і годівлі тварин свідчить про прогрес у поглиблених дослідженнях травної системи. Одержаною інформацією доцільно користуватися при вирішенні плинних і майбутніх проблем тваринництва.

Х. МУНЬОС «Pancosma» Швейцария, ADM Animal Nutrition (США)