Основні антипоживні речовини зерна злакових культур це некрохмальні полісахариди (НКП), які утворюють погано розчинну суміш у травному тракті. До них відносять целюлозу, пектинові речовини, частина β-глюканів і пентозанів. В невеликих кількості (до 4% для свиней) в складі раціону, ці речовини можуть позитивно впливати на швидкість проходження кормових мас і сприяти нормальному функціюванню кишківника, однак їх надлишок перешкоджає доступу власних ферментів тварини до корму, викликає неефективну витрату шлункового секрету і погіршує використання корму. Дилема між економічною привабливістю використання дешевих кормів з високим рівнем антипоживних факторів і небезпека щодо зниження інтенсивності росту і продуктивності тварин сьогодні вирішується за допомогою екзогенних ферментів, що вводяться в склад кормів. Такий захід сприяє скороченню частки зернових в комбікормах, зниженню собівартості корму і продукції тваринництва.

Застосування ферментних препаратів, ксиланази і β - глюканази, дозволяє покращити перетравність раціонів, діючи на менш перетравні компоненти кормів, які багаті на клітковину. Ферментні препарати використовуються для підвищення виходу білкових речовин, пігментів, крохмалю, пектину, цукрових і біологічно-активних сполуки за рахунок порушення кліткових стінок рослинної сировини. Слід зазначити, що вказані препарати субстратозалежні. Це означає, що для того, щоб за їх допомогою отримати максимальну віддачу від розробленої рецептури, в її складі обов'язково повинні бути включені специфічні субстрати в обсязі, достатньому для роботи ферментів.

Нами були проведенні дослідження по вивченню впливу та встановлення продуктивної дії гідролітичних ферментних препаратів: ксиланази та амілази при їх введенні у склад кормів. Дію ферментних препаратів визначали згідно МВВ «Визначення активної дії кормових ферментів у кормах для тварин, сировині для виготовлення повнораціонних  сумішей». Під час проведення лабораторних дослідів було розраховано оптимальне співвідношення ферментних препаратів у складі мультиензимної композиції (далі – МЕК).

Згідно встановлених нами даних рекомендуємо використовувати у складі МЕК для гідролізу колоїдних полісахаридів у раціонах свиней, ферментні препарати у співвідношенні – ксиланази - 60 % і амілази 40 % з активністю 1000 Од/г і 20000 Од/г відповідно. Використання ксиланази в кількості 300мг на 1кг корму, ефективно діє в процесах травлення у моногастричних тварин, гідролізуючи некрохмальні полісахариди, звільняючи енергію, впливає на розщеплення розчинних і нерозчинних арабиноксиланів в клітковині, вивільнює інкапсульованні поживні речовини, як в зернових культурах так і іншій сировині, а введення ферменту амілази 200мг на 1кг корму забезпечує розщеплення – крохмалю і глікогену з утворенням декстринів, мальтози і глюкози. Для встановлення ефективності використання запропонованої МЕК у годівлі тварин, проведено балансовий дослід по перетравності основних поживних речовин на свинях.

Дослід проводився на фізіологічному дворі у Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН. Проведено підбір піддослідних тварин в групи (контрольну та дослідну) з урахуванням походження, віку, статі, породи, живої маси свиней. Проведення балансових дослідів на свинях з визначення перетравності поживних речовин та балансів азоту виконано за методикою описаною у О.І Овсяннікова «Основы опытного дела в животноводстве». Зоохімічні дослідження проводились за загальноприйнятими методиками у відповідності з затвердженими нормативними документами. Різниця між дослідними групами полягала у тому, що при однаковому згодовуванні їм в складі пшеничного раціону з високим вмістом некрохмальних полісахаридів, зокрема пентозанів 3,8%, дослідній групі тварин згодовували додатково МЕК відповідно до розрахованої норми введення. Згодовування в складі раціону свиней запропонованої МЕК, при проведенні балансових дослідів виявило підвищення коефіцієнтів перетравності сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини а також збільшення середньодобових приростів.

У свиней контрольної групи, середньодобові прирости становили - 904г , а у тварин дослідної групи, 962г, що на 7% більше. Визначенні коефіцієнти перетравності сухих та органічних речовин, показують, що у дослідних так і контрольних тварин перетравність цих показників була майже однаковою, так коефіцієнти перетравності сухої та органічної речовини для дослідної групи становили 87,48% і 89,02%; у тварин контрольної групи коефіцієнти перетравності сухої та органічної речовини були на рівні 87,47% та 89,09%, різниця мінімальна. Коефіцієнти перетравності сирого протеїну у тварин дослідної групи були вищі порівняно із контрольною групою і становили 84,88%, що на 1,45% більше. Відмічене збільшення коефіцієнтів перетравності сирого жиру на 7,26% у дослідній групі, та сирої клітковини на 2,0%. Перетравність БЕР у контрольній і дослідній групах були майже на однаковому рівні 91,92-92,20%.

При визначенні балансу азоту в організмі дослідних тварин встановлено, що він був позитивний в обох групах, але утримання азоту в тілі свиней дослідної групи, які в складі раціону споживали МЕК було вищим в середньому на 6,21г, або на 21,7% порівняно з тваринами контрольної групи. Відсоток від спожитого, що утрималось у тілі для тварин контрольної групи становив 42,95%, а для тварин дослідної групи - 75%. Проведені досліди дозволяють зробити висновок, що для підвищення ефективності відгодівлі свиней на раціонах з високим вмістом некрохмальних полісахаридів доцільно вводити до складу запропоновану мультиензимну композицію.

Джерело:

Хіміч О., Килимнюк О., Лаптєєв О.

XІІІ Міжнародна наукова конференція “Корми і кормовий білок” 2021 р.

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН