Проблема отримання поросят з високим потенціалом розвитку завжди актуальна. Особливо гострою вона є у дрібних та середніх фермерських господарствах, де нерідко спостерігається дефіцитна та неповноцінна годівля, абіотичні умови існування тварин. В основі патології поросят - недоліки антенатального розвитку, що призводять до виникнення гіпотрофії та гіпоксії плодів, а внаслідок цього і у новонароджених поросят. Часто у таких поросят розвивається гіпотермія. Визначенню клінічного стану новонароджених поросят присвячено багато праць, існує комп’ютерна програма оцінки клінічного стану та потенціалу розвитку новонароджених поросят. Проте практика потребує простих у використанні розробок.
Метою досліджень була розробка, апробація та впровадження способу дистанційно-проекційного визначення клінічного стану, маси новонароджених поросят та діагностика антенатальної гіпотрофії, гіпоксії та гіпотермії. Місце проведення досліджень-кафедра акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин ДЗВА, ННЦ рослинництва та тваринництва ХДЗВА, ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" Чугуївського району, ДПДГ "Гонтарівка" Вовчанського району та "Дослідна станція" Красноградського району Харківської області. Експерименти проводилися з використанням сучасних інформаційних технологій та приладів (тепловізор TI-120, комп’ютер, терези, термометр) Della Rici,Silva Miranda & Tіto. Використання тепловізора проводили за настановами та рекомендаціями розробників.
Досліджувалися свині і поросята (останні з однодобового до місячного віку). Диспансеризацію свиноматок, визначення перебігу вагітності та родів, клінічне обстеження проводили за загальноприйнятими методиками. На основі диспансеризації були сформовані дві групи тварин – по 5 свиноматок. До першої групи увійшли свиноматки без порушень фізіологічного перебігу вагітності та родів, поросята, що народились не мали клінічних ознак гіпотрофії та гіпотермії. Раціон був збалансований. Для свиней другої групи раціон був дефіцитним за білками та каротином. У цих тварин діагностували фетоплацентарну недостатність, дистоцію родів, затримку посліду. Поросята мали ознаки недорозвинутості. Вимірювання проводилися з відстані 3 метри, діапазон температур від +20 до +50 ⁰С. Кольорова гама синьо-червона середньої контрастності Спосіб дозволяє визначити загальну температуру тіла, діагностувати гіпотермію, повноцінність становлення терморегуляції у поросят. При зчитуванні термограми судять про кількісне співвідношення "теплих" та "холодних" кольорів теплової палітри, що дає можливість об’єктивно судити про рівень кровозабезпечення окремих ділянок тіла новонародженого. Термограми можна фіксувати та використовувати для більш детального вивчення. У дослідах з поросятами -нормотрофіками температурна крива була незначною, інтенсивність червоного "гарячого" кольору на термограмі достатньо рівномірно розповсюджена по всьому тілу. Рівномірність кольору свідчила про повноцінність становлення терморегуляції у нормально розвинених поросят. При дослідженні поросят гіпотрофіків спостерігається інша картина. Голова значно тепліша, ніж останні частини тіла, а тому більш інтенсивно забарвлена, тоді як задня частина тіла менше забезпечена кров’ю, вона прохолодніша і тому забарвлена у жовтий з переходом у зелений колір. Температурна крива більш виражена у зеленожовтому спектрі, діапазон кольорових коливань суттєвіший. Становлення терморегуляції на низькому рівні, такі поросята потребують додаткового обігріву інфрачервоними лампами, вони витрачають зайві калорії на власний неефективний обігрів та значно зменшують добові прирости. Нерівномірне кровозабезпечення тіла (голова, задня частина) пояснює розвиток подальших конституційних негараздів поросят –гіпотрофіків. Аналіз термограм дозволяє встановити гіпотермію та гіпотрофію поросят на ранніх етапах постнатального періоду, а також діагностувати деякі захворювання, такі як антенатальну гіпотрофію та ті, що супроводжуються локальною гіпертермію.
Використання тепловізора дає можливість дистанційно визначати загальну та локальну температуру гнізда, проміри та масу поросят з використанням комп’ютерної програми, а також молочність свиноматок. Впровадження таких інформаційних технологій дозволить значно скоротити людські і економічні ресурси при діагностиці патологій постнатального періоду, корегувати умови утримання новонароджених та прогнозувати подальший розвиток поросят.
Іванченко М., Бабаєв О. Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування № 4