Сьогодні свинина продовжує відігравати важливу роль у раціоні людини як одне з головних джерел енергії та високоцінного білка тваринного походження. Головною умовою досягнення породного потенціалу продуктивності свиней є організація повноцінної годівлі, збалансованої за деталізованими нормами, які за комплексом основних поживних і біологічно активних речовин відповідають потребі тварин в енергії, протеїні, амінокислотах, мінеральних речовинах, вітамінах. Використання встановлених норм годівлі свиней у господарствах дає можливість організувати годівлю на науковій основі та здійснювати контроль за одержанням продукції і витрачанням кормів. Особливістю створення комбікормів на сучасному етапі є те, що при розробці рецептури враховується хімічний склад наявних кормів у конкретному регіоні або господарстві, сучасні норми годівлі з оцінкою кормів в енергетичних кормових одиницях (ЕКО), оптимальні умови утримання, а також генотип свиней. Вуглеводистий компонент раціону забезпечується за рахунок зерна злакових культур, а протеїновий – введенням макухи соєвої, шротів та ін. Решта необхідних біологічно активних речовин уводиться за рахунок добавок – преміксів або БВМД. З урахуванням того, що Україна є однією з провідних країн Європи з вирощування олійних культур, постає питання використання у годівлі сільськогосподарських тварин нетрадиційних джерел жиру та енергії, таких, як відходи олієекстракційної промисловості (соапсток, жирні відбілюючі глини, погони дезодорації, фосфатиди, концентрат кальцієвих солей жирних кислот, перліти, діатоміти) Кормові добавки, доцільність застосування яких широко відома і висвітлена у літературі, увійшли у кормовий баланс тваринництва і стали традиційними, а ті, які, з тих чи інших причин, не знаходять використання або мало використовуються у тваринництві називаються нетрадиційними. До цього ряду відноситься адсорбційна глина (перліт), що залишається після фільтрації олії. Вона використовується для очистки і рафінації олії в процесі її виробництва і після повного технологічного циклу утилізується. Це дешеві відходи олійного виробництва, а по суті – природний сорбент, який містить певну кількість ліпідів і може бути використаний як кормова добавка для годівлі тварин і птиці. Для використання таких добавок при виробництві комбікормів необхідно мати точне уявлення про потреби тварин, їх стадію розвитку, напрямок продуктивності, знати хімічний склад і поживну цінність інгредієнтів, що входять в комбікормову суміш. З іншого боку, знаючи всі зазначені вище показники, необхідно правильно поєднувати їх в одному комбікормі, щоб повністю задовольнити потребу тварин у поживних речовинах.

Адсорбційна глина (перліт) має вигляд жирного порошку брудно-білого кольору, який добре змішується з комбікормами. Дослідами було встановлено, що після використання адсорбційної глини (перліту) для фільтрації у ній залишається ще значна кількість олії. За вмістом важких металів і рівнем сирого жиру перліт можна розглядати як безпечне джерело енергії в комбікормах для сільськогосподарських тварин і птиці .

З даних аналізів видно, що в адсорбційній глині після фільтрації олії залишається 27,05% загальних ліпідів, які представлені, в основному, триацигліцеролами (59,63%), є також моно- і диацилгліцероли (5,52%), неетерифікований холестерол (6,74%), неетерифіковані жирні кислоти (7,39%), ефіри холістеролу (10,64%), а також фосфоліпіди (10,08%). Доведено, що фосфоліпіди соняшникової олії мають високі антиоксидантні властивості. Також встановлено що у фільтроперліті залишається певна кількість каротину та вітаміну Е, причому вміст вітаміну Е досить високий, такий, як у траві природних угідь. Вміст вітамінів у адсорбційній глині (перліті): Каротин - 1,05 мг/кг, Вітамін Е - 47,96 мг/кг. За поживною цінністю адсорбційна глина (перліт) наближена до ячменю і містить 10,81 МДж обмінної енергії, ( ячмінь – 10,87 МДж).

В умовах науково-навчальної модульної ферми Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН на двох групах-аналогах молодняку свиней (генетики компанії Rattlerow Seghers) було проведено дослідження ефективності використання фільтроперліту в годівлі свиней. Перша група була контрольною, друга – дослідною. Початкова жива маса поросят становила 30 кг. Усі тварини у зрівняльний період отримували однаковий збалансований за поживними і біологічно активними речовинами раціон. В основний період досліду тваринам дослідної групи до складу комбікорму вводили відпрацьовану адсорбційну глину (перліт) у кількості 5% до досягнення живої маси 100-110 кг. Добова норма корму згодовувалася у сухому вигляді, водозабезпечення здійснювалось із соскових автонапувалок. Тварини мали вільний доступ до годівниць. Утримувались тварини в групових станках по 25 голів, відповідно до кількості піддослідних груп, у типовому свинарнику для вирощування молодняку. Молодняк дослідної групи одержував 3,3 кг натурального комбікорму такого складу: дерть ячмінна – 35%, дерть пшенична – 45%, БВМД – 15%, перліту – 5%, що за масою становить, відповідно, 1,15; 1,148, 0,495 та 0,165 кг. Обмінної енергії в раціоні було 35 МДж, ЕКО – 3,2, перетравного протеїну – 338 г, лізину – 18,3 г, що відповідає нормі. Тварини були забезпечені всіма контрольованими елементами живлення, окрім клітковини, вміст якої був дещо нижчими від норми. Дослідження показали, що додавання адсорбційної глини (перліту) у кількості 5% до складу комбікорму в годівлі молодняку свиней, що вирощуються на м’ясо, має позитивний вплив. Так середньодобові прирости молодняку свиней на відгодівлі другої групи за 105 діб основного періоду збільшувалися проти контрольного значення на 50 г, або на 7,4% . Збільшення живої маси 1 голови на кінець основного періоду досліду становило 5,21 кг, або 5,14% (Р менше 0,001), а абсолютного приросту, майже аналогічно до середньодобових приростів, тобто 7,23% (Р менше 0,001). Витрати корму на 1 кг приросту зменшувалися на 13,9%.

Висновки. Використання у складі комбікорму адсорбційної глини (перліту) у кількості 5% в годівлі молодняку свиней, що вирощуються на м’ясо має позитивний продуктивний ефект. Сприяє підвищенню середньодобових приростів тварин проти контрольного значення на 50 г, або на 7,4%, збільшенню живої маси 1 голови на кінець основного періоду досліду на 5,21 кг, або на 5,14%, абсолютного приросту на 7,23%, зменшенню витрат корму на 1 кг приросту на 13,9%.

А. Гуцол та співавтори МНТЗ КОРМИ І КОРМОВИРОБНИЦТВО