Жирні кислоти суттєво впливають на загальні метаболічні процеси в організмі. Однією з ланок загального метаболізму є утворення продуктів пероксидації під час окиснення жирних кислот. Значна частина ненасичених жирних кислот кормів є продуктом гідрогенізації рубцевих бактерій. Вміст жирних кислот залежить від інтенсивності процесів гідрогенізації ненасичених жирних кислот у передшлунках жуйних тварин мікроорганізмами, окиснення, десатурації та елонгації жирних кислот у тканинах. Ліпіди бактерій мають у своєму складі жирні кислоти з непарною кількістю вуглецевих атомів та розгалуженим вуглецевим ланцюгом. Внаслідок цього в організм жуйних тварин надходить менша концентрація ненасичених, особливо поліненасичених, жирних кислот. У молодих тварин реакції ліполізу викликають вивільнення неетерифікованих жирних кислот у кровотік. Посилення ліполізу в молодняка змінює склад жирних кислот різних органів та клітинних популяцій. Продуктом при реакціях перекисного окиснення ліпідів є накопичення ендогенних альдегідів, що є тригером карбонільного стресу та подальшого розвитку патологічного стану. При порушенні про/ антиоксидантного балансу збільшується вміст продуктів пероксидації, що може супроводжуватися значним підвищенням концентрації вільних жирних кислот у сироватці крові. Окремі мікроелементи впливають на біохімічні реації організму. Висока концентрація міді характеризується більшою кількістю реакцій ліполізу, внаслідок зниження активності ферменту фосфодіестерази 3, однією з функцій якої є розщеплення ліпідів. Селен бере участь у перетворенні ліноленової кислоти на ейкозапентаєнову та докозагексаєнову кислоти. Марганець активує синтез жирних кислот та холестерину, запобігає жировій дегенерації печінки. Метою роботи було вивчити зв’язок між вмістом жирних кислот і продуктами перекисного окиснення ліпідів у сироватці крові молодняка великої рогатої худоби за умов дефіциту у раціоні міді, селену та марганцю.

Експеримент проводився на 6-місячних телятах української м’ясної породи, яких утримували у дослідному племінному господарстві «Поливанівка» Магдалинівського району Дніпропетровської області. Бугайців української м’ясної породи розподілили на 4 групи по 14 голів у кожній. До І контрольної ввійшли телята, які споживали лише основний раціон. Тваринам дослідних ІІ, ІІІ та ІV груп до основного раціону додавали дефіцитні мікроелементи у вигляді кристалогідратів неорганічних солей. Виходячи із потреби в мікроелементах, разом із концентрованими кормами згодовували: телятам ІІ групи – сульфат міді (CuSO4, 5 мг/кг живої маси), ІІІ групи – селеніт натрію (Na2SeO3, 3 мг/кг) і IV групи – сульфат марганцю (MnSO4, 5 мг/кг). Експеримент тривав 30 діб. Умови утримання та догляду за тваринами контрольної та дослідних груп були однакові. Тварини отримували раціон, збалансований за основними поживними речовинами згідно з детальними нормами годівлі, відповідно до їхнього віку, живої маси та середньодобового приросту. Для визначення дефіциту раціону за мікроелементами було проведено дослідження кормів, які використовували у господарстві. Методика проведення експериментів, таблиці з дними аналізів наведені в основному тексті статті.

Одержні результати дозволяють зробити наступні висновки: За умов впливу міді, марганцю та селену змінюється як пул жирних кислот, так і вміст продуктів пероксидації, зростає концентрація коротколанцюгових насичених жирних кислот С8:0, С10:0, С12:0 з одночасним зниженням С14:0, С15:0, С16:0, С17:0 та С24:0 та мононенасичених жирних кислот С16:1, С20:1, С24:1. При їх дії зменшується вміст поліненасичених жирних кислот С20:2ω6 та С20:3ω6. Найбільший вплив на низький вміст основ Шиффа та гідроперекисів у сироватці крові вілмічався в тварин за умов дії селену, а кетодієнів – марганцю. Також спостерігався кореляційний зв’язок між окремими жирними кислотами та продуктами пероксидації. Це пов’язано з тим, що мідь, селен та марганець входять до складу низки ферментів, і таким чином, безпосередньо  впливають на метаболічні процеси організму, в тому числі й на синтез ліпідів. Результати експерименту засвідчили зв’язок жирних кислот з концентрацією продуктів пероксидації внаслідок посиленого окиснення відповідних субстратів. Показано, що дефіцитні мідь, селен та марганець впливають на кореляційні зв’язки між жирними кислотами та продуктами пероксидації. Виявлені закономірності можуть стати основою для розробки обґрунтованих стратегій мінерального живлення м’ясної худоби включенням цих мікроелементів та ω-поліненасичених жирних кислот. Таким чином, концентрація жирних кислот та продуктів перекисного окиснення ліпідів пов’язані з вмістом міді, селену та марганцю, спричинючи збільшення концентрації жирних кислот на тлі зниження концентрації основ Шиффа, кетодієнів та гідроперекисів в сироватці крові дослідних тварин. Додавання до раціону тварин відповідної їх кількості істотно впливає на зниження вмісту продуктів пероксидації ліпідів і окремих жирних кислот.

Милостува Д., Гутий Б., Борщенко В., Маренков О., Яремко О., Лесновська О., Іжболдіна О.,
Милостивий Р., Фарафонов С., Левицький Т., Кушнір Г., Ривак Г. Фізіологічний журнал 69 №6