Кормові добавки можуть використовуватися в програмах годівлі жуйних тварин, щоб керувати ферментацією в рубці та спрямовувати її у сприятливому напрямку. Нижче наводиться огляд добавок, які відіграють певну роль та спосіб дії у процесі ферментації.
Буфери .
Додавання бікарбонату натрію до раціону корови може збільшити концентрацію летких жирних кислот (ЛЖК) у рубці та змінити їхню молярну пропорцію у бік вищого співвідношення ацетату та пропіонату. У дослідженні з коровами, що отримували 75% раціон концентрату, співвідношення ацетату і пропіонату збільшилося з 1,31 до 2,0 при додаванні буфера. Причина такої зміни ферментації рубця може бути пов’язана зі зміною мікробної популяції рубця або зрушенням метаболізму існуючих мікробів у бік більшої продукції ацетату і меншої кількості пропіонату. Це також може бути результатом збільшення швидкості розведення рубцевої рідини через підвищення надходження води в рубець у спробі відрегулювати осмоляльність рубця. З точки зору продуктивності тварин, добавка буфера до раціону має тенденцію до збільшення споживання сухої речовини та засвоюваності поживних речовин і, отже, підтримує високу продуктивність лактуючих тварин. Крім того, деякі джерела згадують використання бікарбонату натрію при лікуванні кетозу. Згодовування кукурудзяного силосу з додаванням бікарбонату натрію призводило до зниження концентрації кетонових тіл у крові та сечі лактуючих корів.
Ферменти.
Для більшості традиційних кормів використання екзогенних фібринолітичних ферментів не впливало на параметри ферментації рубця чи продуктивність тварин. Однак у дослідженнях агропромислових побічних продуктів використання суміші, що містить ксиланазу та ферменти целюлози, протидіяло ефекту підвищення рівня таніну та лігніну в клітинній стінці цих матеріалів, які пригнічують зв’язок з флорою рубця. Таким чином, використання ферментів у даному випадку покращило ферментацію рубця та використання кормових матеріалів, внаслідок чого середньодобовий приріст м’ясної худоби збільшився на 5-20%, а виробництво молока у молочних корів збільшилося на 2-15%.
Іонофори.
Основний спосіб, яким іонофори змінюють функцію рубця, полягає у збільшенні популяції грамнегативних бактерій у рубці порівняно з грампозитивними бактеріями, які ферментують харчові поживні речовини у «менш бажані» продукти, такі як метан та аміак. Таким чином, застосування іонофорів покращує функцію рубця та продуктивність тварин за рахунок зниження вироблення цих метаболітів. Було виявлено, що вироблення метану в рубці може бути знижене на 30% за рахунок використання іонофорів, які пригнічують бактерії, що виробляють попередники метану (форміат і Н2) та утворення піни. Іонофори також знижують пептидоліз та дезамінування амінокислот, що опосередковано інгібуванням грампозитивних продуцентів гіпераміаку і, отже, збільшує надходження білків та пептидів у рубець. З точки зору продуктивності тварин, було виявлено, що додавання іонофорів у раціони призвело до збільшення надоїв, ефективності корму та виходу білка приблизно на 2%. Крім того, іонофори дуже ефективні для запобігання кокцидіозу у ВРХ. Пригнічуючи ріст бактерій, що продукують лактат, таких як Streptococcus bovis і Lactobacillus spp, іонофори можуть знизити ризик ацидозу і здуття рубця. Збільшення постачання глюкози внаслідок стимуляції виробництва пропіонату рубця іонофорами також може знизити ризик розвитку кетозу та синдрому жирової дистрофії печінки у молочних корів. З економічної точки зору іонофори мають співвідношення витрат 5 до 1 і користі при додаванні до раціонів молочних корів.
Прополіс.
Прополіс можна включати до раціону жуйних тварин у кількості 125, 250 або 500 мкг/500 мг сухої речовини раціону. Більшість досліджень підтверджують краще використання енергії в результаті прийому прополісу. Також спостерігалося поліпшення загального та/або індивідуального виробництва коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК), що підтверджує позитивний вплив різних видів прополісу (бджолиного клею) на мікробну ферментацію рубця. Крім того, додавання бджолиного клею знижувало розщеплюваність сирого протеїну в раціоні та концентрацію аміаку у молочних корів, підвищуючи засвоюваність сирого протеїну в кишечнику. При прийомі бджолиного клею підвищується концентрація загальних коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) через помітне збільшення вмісту ацетату, який є основним джерелом КЛЖК. Цей ефект був із збільшенням загальної перетравності СР в тракті. З точки зору тваринництва, використання прополісу підвищувало надої, антиоксидантну здатність молока та якість складу молочного жиру у молочних корів за рахунок покращення вмісту ізомерів кон’югованої лінолевої кислоти та зниження відношення n6 до-n3. Поліпшення якості та кількості молока від корів, яких годують бджолиним клеєм, може бути причиною кращої продуктивності телят. Також перенесення залишків активних компонентів бджолиного клею в молоко може покращити здоров’я новонароджених та їх імунологічний статус. Було виявлено, що у новонароджених телят голштинської породи, яких годували 6 л цільного молока на день та 4 мл на день прополісу протягом 56 днів, покращилось здоров’я при цьому відмічалось зниження захворюваності на діарею, медичні витрати та втручання у ветеринарну медицину.
Часниковий порошок.
Часниковий порошок містить численні активні метаболіти, такі як сполуки сірки, ферменти, вільні амінокислоти, стероли, стероїди, глікозиди, флавоноїди, феноли та органічні сполуки селену, а також багатий комплексом вітамінів групи В та вітаміном С. Застосування часникового порошку при 1% СР допомагає підтримувати нормальний рівень рН вище 6, створюючи таким чином середовище, сприятливе для нормального бродіння у рубці. Зниження викидів метану на 11% також відбулося внаслідок згодовування часникового порошку. Було зроблено припущення, що наявність органічної сірки сприяла зростанню анаеробних грибків, що призводило до підвищення засвоюваності клітковини і, отже, зниження утворення метану. Крім того, більш високий рівень аміачного азоту в рубці був пов’язаний із згодовуванням часникового порошку. Повідомляється, що аміачний азот рубця є важливою поживною речовиною, оскільки вважається основним джерелом азоту для мікробного синтезу білка. З точки зору здоров’я тварин, сполуки сірки в часниковому порошку використовуються завдяки численним лікувальним властивостям, таким як протимікробна, антиоксидантна та імуномодулююча дія, що робить порошок відповідною альтернативою антибіотикам та іншим лікам, які в даний час заборонені.

_________________________________________________________
Д-р Салах Хамед Есмаїл, Університеті штату Канзас, США