Свинарство, як перспективна галузь сільськогосподарського виробництва, забезпечує населення багатьох країн енергоцінними продуктами харчування, постійно розвивається, потребує постійного вивчення (Дмитрук і Клименко, 2006; Михалко, 2021; Тищенко та ін., 2023). На ефективність свинарства впливає багато факторів, серед яких: спосіб виробництва та приготування кормів (Povod et al., 2022a), поживність раціону (Povod et al., 2022b), умови утримання, технологія вирощування, фактори, пов’‎язані з розміром та масштабом свиноферм (Szymańska, 2018; Козенко та ін., 2023; da Fonseca de Oliveira et al., 2023) та інші. Однак одним із важливих факторів серед цих факторів є вага поросят при відлученні, з якої вони починають новий технологічний етап вирощування (Huting et al., 2018; Мартишук та ін., 2020; 2023). Так, значне підвищення плодючості свиней різних порід призвело до збільшення кількості народжених живими поросят на одну свиноматку, що закономірно стало наслідком зниження індивідуальної живої маси поросят при народженні (Blavi et al., 2021; Farmer & Edwards, 2022), і, відповідно, глобальне зниження ваги поросят при відлученні (Valentim et al., 2021; Holman et al., 2021). У той же час відомо, що поросята з меншою вагою при народженні продовжують мати меншу вагу на всіх етапах виробничого процесу, від відлучення до забою . 

У статті досліджено вплив вихідної маси поросят при постановці на дорощування на інтенсивність їх росту, середньодобове споживання корму та конверсію корму, вартісні показники процесу вирощування та структуру витрат на вирощування поросят. Встановлено, що збільшення вихідної маси поросят при постановці на дорощування на 1,1 кг зумовлювало зменшення тривалості вирощування на 3,17 %, а при збільшенні понад 8 кг на 15,81 %. При цьому відзначено збільшення середньодобових приростів на 1,76 % і 10,13 % та збільшення маси поросят при переведенні на відгодівлю на 2,03 % і 2,63 % відповідно. Водночас це зумовило зниження абсолютного приросту на 1,46 та 7,28 %. Із збільшенням маси поросят при постановці їх на дорощування середньодобова витрата корму зросла на 8,43 і 18,07 %, але конверсія корму погіршилася на 5,43 % і 7,61 %. Споживання корму на одне порося в період вирощування не залежало від вихідної живої маси в період вирощування. При збільшенні вихідної живої маси поросят на вирощуванні вище 7,0 і 8,0 кг їх величина також зростала на 6,22 і 19,88 %. Тоді як при переведенні на відгодівлю собівартість однієї свині в усіх групах майже зрівнялася, хоча й перевищувала вартість тварин з вихідною живою масою менше 7 кг на 2,28 і 2,36 % відповідно. При цьому собівартість вирощування однієї голови, навпаки, зменшилась на 2,77 та 20,12 %, при збільшенні вихідної маси при постановці на вирощування. Собівартість вирощування поросят, які важали при народженні понад 8 кг, була на 17,84 % нижчою порівняно з поросятами, вихідна маса яких на вирощуванні становила 7–8 кг, та на 20,12 % порівняно з тваринами, жива маса яких на початку вирощування була менше 7 кг. Витрати кормів на вирощування одного поросяти та отримання 1 кг приросту не мали чіткої тенденції залежності від початкової живої маси поросят на вирощуванні. Частка кормів у собівартості вирощування одного поросяти збільшувалася при збільшенні живої маси поросят на 2,33 і 9,41 %, при цьому витрати на ветеринарне обслуговування не залежали від маси поросят на початку вирощування. Маса поросят на момент вирощування мала вірогідний вплив 14,2 % на середньодобовий приріст, але суттєво не впливала на збереження поросят і вартість їх вирощування

М. Повод, О. Михалко, О. Іжболдіна, Б.Гутий, Т. Вербельчук, В. Борщенко, В. Кобернюк
УЖВСН 6 № 2