Соя та продукти її перероблювання поповнюють раціон сільськогосподарських тварин протеїнами, рослинними жирами, мінеральними макро- та мікроелементами, вітамінами та вітаміноподібними сполуками. Цінність сої визначається високим вмістом і якістю її протеїну, який за біологічними властивостями близький до тваринних білків. За об’ємами вирощування сої Україна входить до першої десятки країн світу. Поширення сортів раундапстійкої трансгенної сої в Україні підвищує ймовірність її потрапляння до складу кормів сільськогосподарських тварин. Досі немає однозначного підтвердження безпечності тривалого вживання генетично модифікованих культур. Тому дослідження впливу трансгенної сої на організм тварин та розробки способів знешкодження відхилень, викликаних її дією набувають все більшої актуальності.

Вивченням впливу трансгенної сої та продуктів її переробки на тварин займаються вчені різних країн.

Експерименти відрізняються складом раціону, тривалістю спостережень, видом, віком та статтю тварин. Аналіз опублікованих досліджень свідчить про потенційну можливість хронічної токсичності, наявність певних змін фізіологічного стану та репродуктивної функції тварин, зростання кількості мертвонароджених нащадків. Пошуки засобів знешкодження наслідків впливу тривалого споживання тваринами трансгенної сої привернули увагу до використання у раціонах наночастинок біогенних металів, які володіють рядом обнадійливих переваг. В першу чергу це висока біологічна дія, повноцінне засвоєння організмом завдяки нанорозмірам, активна участь у процесах обміну речовин. Одним з тих, що зацікавив є наноаргентум. Препарати наноаргентуму характеризуються хімічною стійкістю, антигрибковими, антивірусними та протизапальними властивостями, каталітичною й антибактеріальною активностями. Експерименти в цьому напрямі тільки розпочалися. За доцільне визнано дослідити можливість використання препаратів наноаргентуму для зниження впливу ризиків, викликаних довготривалим споживанням раундапстійкої сої в раціонах ВРХ.

Мета дослідження – виявити вплив традиційної та генномодифікованої сої на репродуктивну функцію, фізіолого-біохімічні та господарські показники лактуючих корів та дослідити зміни показників при введенні до щоденного раціону тварин з групи ризику наноаргентуму. Упродовж трьох років були проведені дослідження впливу препарату цитрату наноаргентуму на фізіологічний стан організму корів, які тривалий час споживали генномодифіковані соєві боби у складі раціону. Експериментальні дослідження методом груп-періодів проводили на двох групах корів української червоно-рябої молочної породи по 4 голови у кожній. Тварини контрольної групи впродовж всього періоду досліду отримували основний раціон з використанням сої, збалансований згідно з чинними нормами. Коровам дослідної групи згодовували корми основного раціону з використанням генномодифікованої сої з додаванням цитратних комплексів наноаргентуму у розрахунку 1 мкг Ag / кг маси тіла. Для досліджень використовували водний розчин 250 мг/дм3 цитрату аргентуму (ТОВ «Наноматеріали і нанотехнології», м. Київ). Отриманий цифровий матеріал обробляли загальноприйнятими методами статистичного аналізу за допомогою програми MS Excel. (Методику проведеного дослідження наведено у основному тексті статті).

Результати дослідження

В результаті дослідження постнатального розвитку тварин впродовж трьох років встановлено, що постнатальний розвиток тварин характеризується достатньою виживаністю молодняку. Так, збереженість приплоду у віці 1 місяць становить 92,7-95,0 %. Більшу кількість мертвонароджених телят 5,9-6,5 % протягом періоду дослідження мали корови, що споживали трансгенну сою у складі раціону. У цій же групі спостерігається менша збереженість приплоду у віці 1 місяць – 86,6-88,4 %, що ймовірно пов’язано із різними хворобами новонародженого молодняку, які характеризуються порушенням секреторної, моторної, всмоктувальної і екскреторної функцій травного каналу та запальними процесами органів дихання.

Результати дослідження фізіолого-біохімічних показників крові лактуючих корів, які у складі раціону споживали традиційну та генномодифіковану сою показали що вживання лактуючими коровами трансгенної сої, сприяє зростанню активності АлАТ на 27-32 % (р < 0,05) та збільшенню концентрації лужної фосфатази на 25 % (р < 0,05). При додаванні до раціону корів дослідної групи цитрату наноаргентуму спостерігається вірогідне зниження концентрації у крові лужної фосфатази на 73 % (р < 0,05). У крові лактуючих корів обох дослідних груп спостерігалося незначне коливання активності АсАТ та концентрацій загального кальцію, неорганічного фосфору, хоча відмінності даних показників були невірогідні між дослідними групами тварин. Підтверджено, що додавання цитрату наноаргентуму до раціону лактуючих корів, які тривалий час споживали трансгенну сою, сприяє покращенню фізіолого-біохімічних показників крові дослідних тварин.

Результати дослідження господарських показників лактуючих корів, які у складі раціону споживали традиційну та генномодифіковану сою показали, що за показниками хімічного складу молоко корів дослідних груп суттєво не відрізнялося між собою. Концентрація у молоці лактуючих корів обох дослідних груп протеїну, жиру, сухого знежиреного молочного залишку та густини дещо коливалася, хоча ці зміни були невірогідні. Слід відзначити тенденцію до підвищення середньодобових надоїв молока корів протягом усього дослідного періоду за споживання добавок цитрату аргентуму. Так, на 10 добу згодовування цитрату. Аргентуму корови дослідної групи мали вищі середньодобові надої у порівнянні з тваринами підготовчого періоду на 10,5 %, а на 20 і 30 добу згодовування добавки відповідно на 7,5 та 6,4 %.

Вплив наноаргентуму на лактуючих корів обумовлений фізико-біологічною активністю наноаквахелатів та комплексним впливом мікроелементу. Дослідженнями підтверджено результати щодо стимулювальної дії наноаргентуму на кровотворні органи, покращення перебігу фізіологічних процесів, підвищення інтенсивності окисно-відновних процесів у тварин. Встановлено коригувальну дію препарату наноаргентуму на фізіолого-біохімічні показники у тварин, які тривалий час споживали трансгенну сою. Це свідчить про детоксикаційні властивості препарату і дозволяє рекомендувати його як засіб профілактичного захисту тварин, до харчового раціону яких входять генетично модифіковані соєві боби.

Джерело: Н. М. ОМЕЛЬЧЕНКО НУБіП «Тваринництво та технології харчових продуктів» №11