Технології промислового вирощування тварин і птиці передбачають наявність ліпідів у кормі, вони підвищують в ньому кількість енергії і це дозволяє скорочувати витрати на зернові компоненти. Без участі ліпідів неможливе протікання ряду процесів в організмі, в тому числі нормальне функціонування гормональної системи, а так звані незамінні жирні кислоти – линолева, линоленова, арахідонова – впливають на розвиток і на продуктивність тварин. В якості жироносних кормових компонентів перш за все слід назвати рослинні олії і рибне борошно.

Рослинні олії містять у своєму складі багато ненасичених кислот, тому їх рекомендується додавати у корми молодим та інтенсивно ростучим тваринам для забезпечення розвитку і закріплення імунітету. У різні періоди життя на різних стадіях відкорму в раціонах тварин використовується різне співвідношення жирних кислот. У престартерах і стартерах повинні переважати ненасичені жирні кислоти, а в заключний період годівлі – насичені.

Окрім рідких ліпідів для балансування раціонів продуктивних тварин (особливо свиней і птиці) застосовують тверді (сухі) жири, в тому числі пальмовий і кокосовий. Вони менш піддаються окисленню та легко вносяться у кормову суміш. Норми їх вмісту від 1 до 5% в залежності від віку і продуктивності тварин. Сухі жири можуть використовуватися разом із рідкими - це покращує всмоктування жирних кислот у кишечнику.

Також для підвищення біологічної доступності до суміші сухих жирів виробники включають біоемульгатор лецитин. Цим забезпечується максимальна ефективність використання енергії жиру (майже 100%). Лецитин прискорює утворення водно-жирової емульсії в кишечнику, сприяє гідролізу жирів, покращує всмоктування жирів та інших поживних речовин корму. Без присутності кормових емульгаторів біля 30% жирів раціону можуть залишитися незасвоєними.

В годівлі птиці кормові добавки на основі лецитину покращують ріст, благотворно впливають на формування скелету і накопиченню вітаміну А печінкою. Енергетичні кормові добавки, що вміщують лецитин, використовуються в раціонах свиней. В складі замінників молока і молозива корів і свиней лецитин дає можливість одержувати консистенцію, що відповідає материнському молоку, підвищує біологічну доступність корму. Лецитин забезпечує ефективне засвоєння не тільки молочного жиру, але також соєвої, пальмової, соняшникової олії у складі ЗЦМ.

Виробники кормових добавок постачають обезжирені лецитини (фосфоліпіди), а також лізолецитини (гідролізовані лецитини). Відмічено, що лізолецитини здатні підвищувати проникність кліткових мембран, чим забезпечується краща адсорбція жирів і жиророзчинних біологічно активних речовин у порівнянні з знежиреними і стандартними лецитинами.

Кормові фосфоліпіди (фосфатидні концентрати) одержують в якості побічного продукту при першій стадії рафінації рослинних олій і гідролізу тваринних жирів. Вони вміщують до 30% фосфоліпідів, в тому числі біля 15% фосфатилхоліну. Використання фосфоліпідів у якості кормової добавки в комбікормах та ЗЦМ підвищує перетравність і засвоєння поживних речовин, нормалізує обмін жирів у організмі, стимулює імунітет. Фосфоліпіди мають також і емульгуючі властивості.

Емульгування жирів в організмі у тонкому кишечнику здійснюють жовчні кислоти. Вони забезпечують розпадання кульок жиру на ряд дрібніших, збільшуючи площу на яку діють ферменти, покращують діяльність підшлункової залози свиней і птиці, підвищуючи засвоєння жирів. Кормові препарати на основі жовчних кислот виробляють з натуральної жовчі тварин (свиней).

До кормових емульгаторів можна віднести гліцерил поліетиленгліколь рицинолеат – біоемульгатор з високим гідрофільним ефектом.

Смакові та комерційні характеристики м’яса та молока тварин в значній мірі залежать вмісту жиру та співвідношення у ньому насичених і ненасичених жирних кислот. Регулюючи співвідношення їх у раціоні можна впливати на органолептику продукту та терміни зберігання.

Джерело: За матеріалами журналів.