Температурний стрес – ситуація, коли тіло неспроможне ефективно розсіювати метаболічне тепло. Інтерес до вивчення впливу температурного стресу на молочних корів в останні роки зростає. З опубліковних інформаційних даних про вплив підвищених температур на продуктивність корів виявлено, що за підвищення показника денної температури вище 18 °С спостерігається зниження показників вмісту жиру і білка в молоці, а пізніше відмічається і зниження надоїв. Інші дослідження показали, що зниження надоїв молока за теплового стресу в період ранньої лактації корів може досягти 14 % та 35 % – у період середньої лактації. Останні дослідження фізіології живлення корів свідчать, що худоба, яка зазнала суттєвого надлишку термічного навантаження, має негативний азотний баланс в основному внаслідок зменшення споживання корму. Цей дефіцит азоту може бути компенсовано збільшенням вмісту протеїну в сухої речовині раціону. У той же час таке збільшення суттєво обмежено неспроможністю мікроорганизмів рубця швидко переробити розчинний сирий протеїн, який надійшов з компонентами раціону до рубця корів в мікробіальний білок, а створений надлишок азоту призводить до його всмоктування в кров, що негативно впливає на обмін речовини, споживання сухої речовини та молочну продуктивність тварин . За високої молочної продуктивності корів синтез білка молока з амінокислот мікроорганізмів становить лише 40-50 %, решта має забезпечуватись негідролізованим у рубці протеїном раціону. Досягти цього підбором кормів переважно неможливо.

Метою проведених досліджень було виявлення можливості знизити вплив теплового стресу на молочну продуктивність корів другої половини лактації за використання інноваційних підходів у годівлі. Для цього:

– визначити вплив теплового стресу на молочну продуктивність корів;

– розробити повноцінні раціони годівлі високопродуктивних тварин з різним рівнем розщеплення протеїну в рубці на основі фактичного хімічного складу та поживності кормів;

– встановити вплив захищеного від розщеплення в рубці протеїну на добове споживання кормів, молочну продуктивність та якісні показники молока, конверсію поживних речовин корму в білок молочної продукції.

В умовах ТОВ «Печенізьке» Чугуївського району Харківської області проведено науково- господарський дослід тривалістю 100 діб на коровах української червоно-рябої породи після 150 дня після отелення у літній період. Методом пар аналогів було сформовано 2 групи по 15 голів у кожній з середньою живою масою 550-600 кг другої–четвертої лактації та середнім удоєм 28,8±0,55 кг та 28,5±0,67 кг молока на початку досліду відповідно. Умови годівлі: контрольна 15 ОР + шрот соняшниковий (вміст НРП у раціоні = 23,18 %) дослідна 15 ОР + добавка ТЕП-мікс (вміст НРП у раціоні = 33,53%). Відмінність в годівлі тварин була у використанні у контрольній групі традиційної білкової добавки (шроту соняшникового) з низьким ступенем захищеності протеїну (15,2 %) від розщеплення в рубці, а у дослідній – інноваційної білкової добавки ТЕП-мікс з високим ступенем захищеності протеїну (65,3 %). Умови утримання, режими годівлі та напування, параметри мікроклімату під час досліджень між групами піддослідних тварин були однакові. Утримання у господарстві у літній період – на вигульно-кормових майданчиках з доїнням у приміщенні.

Умови утримання, режими годівлі та напування, параметри мікроклімату під час досліджень між групами піддослідних тварин були однакові. Утримання у господарстві у літній період – на вигульно-кормових майданчиках з доїнням у приміщенні. У процесі проведення дослідів враховувалися наступні параметри:

– фактичний хімічний склад та поживність кормів визначали за загальноприйнятими методиками в лабораторії оцінки якості кормів та продуктів тваринного походження ІТ НААН;

– фактичне споживання кормів – щодекадно, шляхом проведення контрольних годівель впродовж двох суміжних діб, за визначення різниці між заданою кількістю кормів та їх залишків у розрізі кожної групи;

– температура повітря – протягом доби (о 4-й, 12-й, 17-й, 21-й годині) під час проведення контрольних доїнь;

– рівень молочної продуктивності корів – щомісячно, шляхом проведення контрольних доїнь з подальшим відбиранням середніх зразків молока для визначення його якості;

– аналіз молока проводився за хімічним складом, поживною та енергетичною цінністю, фізико- технологічними властивостями на приладі Bentley-150;

– конверсію поживних протеїну корму в білок молока розраховували за стандартними методиками;

– статистичне опрацювання результатів досліджень здійснено біометрич ними методами з визначенням рівня вірогідності [15, 16] за використання пакету прикладних програм MS Excel.

З урахуванням хімічного складу та поживної цінності кормів, були розроблені раціони для піддослідних груп, збалансованими за поживністю, органічними та мінеральними речовинами, різниця між ними коливалася від 1 % до 3 %. Основний раціон корів обох груп був однаковий та складався з 8,0 кг силосу кукурудзяного, 12,0 кг сінажу тритикале+овес, 1,0 кг соломи горохової, 5 кг пивної дробини. Концентратна частина у контрольній групі складалася з 7,6 кг комбікорму, а у дослідній – з 5,8 кг комбікорму та 1,7 кг ТЕП-мікс. У раціоні контрольної групи містилося 17,66 кг СР, 186,7 МДж ОЕ, 2841 г СП, у т.ч. 2182 г РП та 658 г НРП (23,18 % від загальної кількості СП), у дослідній – 17,50 кг СР, 185,5 МДж ОЕ, 2836 г СП, у т.ч. 1885 г РП та 951 г НРП (33,53% від загальної кількості СП). Протягом дослідження раціон залишався незмінним.

Для визначення якісних показників отриманої продукції проводився відбір зразків молока, аналіз їх хімічного складу за ДСТУ ISO 9622:2013 (ISO 9622:1999. IDT) в лабораторії якості молока ІТ НААН за наступними показниками: вміст жиру, білку, протеїну, лактози, сухої речовини (СР), сухого знежиреного залишку (СЗЖЗ), точка замерзання (˚C). Проведеними дослідами встановлено, що згодовування раціонів з високим ступенем захищеності протеїну від розщеплення в рубці дало змогу збільшити середню молочну продуктивність корів на 1,3 кг натурального молока, тоді як у контрольній групі цей показник знизився на 2,3 кг. Відмічено й збільшення масової частки жиру та білка в молоці корів дослідної групи відповідно на 0,14 та 0,06 абсолютних відсотків, тоді як у контрольній групі вміст жиру в молоці збільшився лише на 0,08 %, а білку – навпаки зменшилося на 0,03 %. Таким чином, продуктивність корів у перерахунку на базисну жирність у дослідній групі збільшилася на 2,64 кг, а контрольної знизилася на 2,2 кг. Доведено, що включення до раціону корів високопротеїнових кормових добавок з різним вмістом розщеплюваного протеїну у другої половини лактації дає змогу балансувати раціони великої рогатої худоби за необхідною кількістю поживних речовин та одержувати високі на рівні 25-35 кг .

Зміни білкового живлення корів у напряму насичення раціону корів протеїном, який перетравлюється за кишковим типом, з 23,18 % до 33,53 %, забезпечує запобігання дії теплового стресу. При чому, з підвищенням температури до максимуму, ступінь протидії тепловому стресу стає максимальним та забезпечує підвищення молочної продуктивності корів за теплового стресу (до 36 °С) на 28 %.

Використання специфічних білкових кормових джерел, що регулюють рівень нерозщеплюваного протеїну в раціоні, можна розглядати як фактор протидії тепловому стресу і підвищення молочної продуктивності дійних корів протягом усього фізіологічного циклу лактації, у тому числі і в екстремальних умовах підвищених температур.

Седюк І., Золотарьов А., Прусова Г., Подобед Л., Кравченко Ю., Єлецька Л. , Золотарьова С.
(НТБ ІТ № 129)