Буфери

Додавання бікарбонату натрію до раціону корови може збільшити концентрацію летких жирних кислот (ЛЖК) у рубці та змінити їхню молярну пропорцію у бік вищого співвідношення ацетату та пропіонату. У дослідженні з коровами, що отримували 75% раціон концентрату, співвідношення ацетату і пропіонату збільшилося з 1,31 до 2,0  при додаванні буфера. Причина такої зміни ферментації рубця може бути пов’язана зі зміною мікробної популяції рубця або зрушенням метаболізму  існуючих мікробів у бік більшої продукції ацетату.  З точки зору продуктивності тварин, добавка буфера до раціону має  тенденцію до збільшення споживання сухої речовини та засвоюваності  поживних речовин і, отже, підтримує високу продуктивність лактуючих тварин. Крім того, деякі джерела згадують використання бікарбонату натрію при лікуванні кетозу.

Ферменти

Для більшості традиційних кормів  використання екзогенних фібринолітичних ферментів не впливало на параметри ферментації рубця чи продуктивність тварин. Однак у дослідженнях агропромислових побічних продуктів використання суміші, що містить ксиланазу та ферменти целюлози, протидіяло ефекту підвищення рівня таніну та лігніну в клітинній стінці цих матеріалів, які пригнічують зв’язок з флорою рубця. Таким чином, використання ферментів у даному випадку покращило ферментацію рубця та використання  кормових матеріалів, внаслідок  чого середньодобовий приріст м’ясної  худоби збільшився на 5-20%, а виробництво молока у молочних корів збільшилося на 2-15%.

Іонофори

Основний спосіб, яким іонофори  змінюють функцію рубця, полягає у збільшенні популяції грамнегативних бактерій у рубці порівняно з грампозитивними бактеріями, які ферментують харчові поживні речовини у «менш бажані» продукти, такі як метан та аміак. Таким чином, застосування іонофорів  покращує функцію рубця та продуктивність тварин за рахунок зниження  вироблення цих метаболітів. Було виявлено, що вироблення метану в рубці може бути знижене на 30% за рахунок  використання іонофорів, які пригнічують бактерії, що виробляють попередники метану (форміат і Н2) та утворення піни. Іонофори також знижують пептидоліз та дезамінування амінокислот, що опосередковано інгібуванням грампозитивних продуцентів гіпераміаку і, отже, збільшує надходження білків та пептидів у рубець. З точки зору продуктивності тварин, було виявлено:  додавання іонофорів у раціони призвело до збільшення надоїв, ефективності корму та виходу білка приблизно на 2%. Крім того,  іонофори можуть  знизити  ризик ацидозу і здуття рубця.  Збільшення постачання глюкози внаслідок стимуляції виробництва пропіонату рубця іонофорами також може знизити ризик розвитку кетозу та  синдрому жирової дистрофії печінки у молочних корів.

Прополіс  (бджолиний клей)

Прополіс можна включати до раціону жуйних тварин у кількості 125, 250 або 500 мкг/500 мг сухої речовини раціону. Більшість досліджень підтверджують краще використання енергії в результаті прийому прополісу. Також  спостерігалося поліпшення загального та/або індивідуального виробництва коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК), що підтверджує позитивний вплив різних видів бджолиного клеюна мікробну ферментацію рубця. Крім того, додавання бджолиного клею знижувало розщеплюваність сирого протеїну в раціоні та концентрацію аміаку у молочних корів, підвищуючи засвоюваність сирого протеїну в кишечнику. З точки зору тваринництва, використання прополісу підвищувало надої, антиоксидантну здатність молока та якість складу молочного жиру у молочних корів за рахунок покращення вмісту ізомерів кон’югованої  лінолевої  кислоти та зниження відношення n6 до-n3. Поліпшення якості та кількості молока від корів, яких годують бджолиним клеєм, може бути причиною кращої продуктивності телят. Також позитивно впливати на їх здоров’я.

Часниковий  порошок

Салах Хамед Есмаїл, експерт з тваринництва  Університет  штату Канзас, США